неділя, 3 липня 2011 р.

Захист честі та гідності учасниць параду наречених в Тернополі

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

Національній спілці журналістів України

Телеканалу 1+1 та службі телевізійних новин каналу 1+1

26 червня 2011 року у Тернополі відбувся перший парад наречених, участь у якому взяли понад 70 учасниць, серед яких були неповнолітні діти, віком 5 та 9 років, неодружені дівчата, щойно одружені молоді жінки, а також молоді мами. Усі вони пройшлися містом у весільних сукнях, діти ішли в сукнях з першого причастя або у дитячих білих сукнях.

27 червня, в сюжеті ТСН на каналі 1+1 ведучий у прямому ефірі робить підводку до сюжету про парад наречених у Тернополі - «Лезбійське весілля» або «їх ніхто не схотів» десь приблизно так коментували тітоньки парад наречених в Тернополі. В самому сюжеті немає жодної прямої мови від жодної з тітоньок, що могло б підтвердити підводку ведучого, що ставить під сумнів існування самого факту таких коментарів.

Громадськість Тернополя дуже позитивно сприйняла саме дійство тому навіть теоретичне існування принаймні одного коментаря, про які говорив ведучий ТСН є викривленням реальної громадської думки мешканців міста.

У самому сюжеті журналісти допустили ряд неточностей, перекручень фактів та вигадали цілком неіснуючі факти. Наприклад журналіст вигадала, що парадом наречених було гасло «Зроби собі свято без нареченого», що абсолютно не відповідає дійсності, оскільки парад не мав жодного офіційного чи неофіційного гасла. Журналіст говорить, що «панянки начебто і до шлюбу зібралися, проте чоловіків та «бойфрендів» залишили у дома», ця фраза є теж такою, що не відповідає дійсності, оскільки чоловіки та «бойфренди» масово супроводжували парад обабіч колони з дівчатами та робили фото та відео зйомку своїх дружин, сестер, дівчат та доньок. Фраза ведучої «дівчата привертали увагу глибоким декольте та майже без спідниць» також є такою що перекручує факти, оскільки на параді були одиниці у яких сукні мали коротші спідниці та глибокі декольте. Загальна маса учасниць була одягнена у класичні весільні сукні. Дана фраза не несе конкретики, щодо певних учасниць параду, тому трактується як така, що стосується усіх.

На офіційній сторінці 1+1 в мережі Інтернет сюжет певний час висів лише з підписом «Лезбійське весілля» або «їх ніхто не схотів» без уточнення, що це коментарі перехожих.

http://s015.radikal.ru/i331/1107/ee/7067d8c5dade.jpg

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=z8Ff4JQ3vSk

Загалом увесь сюжет розкриває сам парад як аморальне дійство, учасниць параду висвітлює у негативному світлі, дискримінує місто Тернопіль в очах України загалом.

Даний сюжет та підводки до нього обурив громадськість міста, образив честь та гідність учасниць параду і їх родин та організаторів, про що свідчать публікації у друковані пресі та інтернет виданнях, коментарі до них, обговорення на форумах, соціальних мережах та у громадських місцях.

Даний сюжет порушив Кодекс професійної етики українського журналіста, що прийнятий на Х з'їзді Національної спілки журналістів України(квітень 2002 року), а саме такі пункти:

1. Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.

2. Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики. В усіх інших випадках, коли журналіст оприлюднює неправдиву інформацію, в якій перекручено факти або ж зведено наклеп чи завдано моральної образи людині, він зобов'язаний у тому ж самому засобі масової інформації визнати свою провину через вибачення і виправлення помилок.

3. Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етнічних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов'язаний уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики. Особливу чуйність і тактовність журналіст має виявляти щодо дітей та неповнолітніх. Водночас журналіст зобов’язаний сприяти зміцненню моральних та етичних засад суспільства, збереженню національних, культурних традицій, протистояти впливу культу насильства, жорстокості, порнографії.

4. Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.


Тому громадськість вимагає:

1. Офіційного спростування сюжету у ефірі ТСН

2. Офіційного вибачення в ефірі ТСН від журналістів та редакторів, що готували даний сюжет

3. Компенсації моральних збитків усім учасницям параду, котрі вважають, що їх честь та гідність була принижена

Немає коментарів:

Дописати коментар