четвер, 29 вересня 2011 р.

Чому громада Тернопільщини не може розпоряджатися своїм багатством?

.
Участь у цьому круглому столі взяли представники влади, громадських організацій, науковці, – повідомляє TV-4.
Порядок отримання дозволів і використання ресурсів природи в Україні регламентує чимало законів і далеко не всі вони зобов’язують державну владу запитувати місцеву громаду, йшлося на засіданні.
- Кодекс про надра говорить одне, і, слава Богу, поки що надання спеціального дозволу погоджується з органами місцевого самоврядування, хоча знаю, що вже є ідеї, щоб і цю норму з кодексу забрати. А земельну ділянку, на жаль, по процедурі, виписаній Земельним кодексом, не погоджує орган місцевого самоврядування, а адміністрація діє без врахування цього, – розповів начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Орест Сінгалевич.

Найдієвіші природоохоронні документи в Україні – Кримінальний і Адміністративний кодекси, бо мають пряму дію, кажуть експерти. А де багато підзаконних актів, там процедура складніша і порядку менше.
- Це специфіка реалізації законодавства, яку ми успадкували від Радянського союзу. Водний кодекс, Земельний кодекс, Лісовий кодекс, закони про тваринний світ, закони про рослинний світ, про Червону книгу України – все це працює тільки через низку підзаконних актів: постанов, наказів, інструкцій і тому подібне, – відзначив завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України Олександр Кагало.
Представник громадських екологічних організацій Олександр Степаненко стверджує, що в результаті цього на Тернопільщині нема жодного ставка, який би належав територіальній громаді, всі водойми – державні і щодо їх використання органи державної влади приймають рішення про інтереси територіальної громади не питаючи. Таку практику треба змінювати, роблячи використання природи прозорим, переконаний представник громадськості.
- Я думаю, тут треба йти двома шляхами. З одного боку збирати коло фахівців і предметно обговорювати існуючу проблематику використання кожного ресурсу, кожної сфери. А друге – намагатися вдосконалити механізми доступу до інформації. Вони будуть скрізь однакові: Інтернет-сторінки, де будуть розміщені нормативно-правові акти, анонси якихось подій, у яких може брати участь громадськість, друковані видання з тим, щоб в кожній державній установі були люди, які відповідають ось за цей напрямок – діалог з громадськістю, – підсумував виконавчий директор екологічної громадської організації “Зелений світ” Олександр Степаненко.

Немає коментарів:

Дописати коментар