четвер, 19 лютого 2015 р.

Відзначення 110 – річниці від дня народження Уласа Самчука у Тернополі





Сьогодні 19 лютого 2015 року в державному архіві Тернопільської області відкрилася  документальна виставка «Творець шедеврів у краю рабів» приурочена 110 – річниці від дня народження українського письменника і громадсько – політичного діяча Уласа Самчука. Виставку відкрила заступник директора держархіву області Світлана Найчук. На відкритті виступив в.о. заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації Іван Бабійчук. Коментувала автор експозиційного плану виставки головний спеціаліст відділу інформації та використання документів ДАТО Оксана Ковальчук.










                                  «Творець шедеврів у краю рабів»
«Хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу»
                                                                                                      Улас Самчук

            В державному архіві Тернопільської області експонується документально – книжкова виставка, приурочена 110 – річниці від дня народження українського письменника і громадсько – політичного діяча Уласа Самчука. Основу експозиції складають документи архівних фондів: Кременецька приватна українська гімназія, Кременецьке повітове товариство «Просвіта»  та  особових фондів  Г.Чернихівського і  В. Дідюка.
Улас Самчук  народився 20 лютого 1905 року  в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії ( нині Здодбунівський район Рівенської області)  у сім'ї Олексія Антоновича та Анастасії  Уліянівни.
У 1913 році родина Самчуків переїхала до с. Тилявка Кременецького повіту ( сучасного Шумського району).
У Тилявці  хлопчина відвідував  церковно – парафіяльну школу. Продовжив навчання з 1917 року в Дерманській чотирикласній вищепочатковій  школі.  Однак, у 1921 році  польська влада школу закрила.  Улас Самчук  перейшов, склавши відповідні іспити, до п’ятого класу Кременецької  української  гімназії . Тут він здобував знання, формувався як письменник. Це було впродовж 1921 – 1927 років з деякими перервами. Однак  закінчити гімназію він не зміг через призов до польського війська. Рідній  школі  він присвятив роман « Юність Василя Шеремети».
У першому розділі виставки експонуються матеріали біографічного характеру  раннього періоду життя і творчості Уласа Самчука. Це класні журнали учнів Кременецької української гімназії за 1918 - 1919 роки, 1922 – 1924 роки;  прохання  Власа  Самчука про перенесення іспитів (1922 р), світлини.
Роки навчання у Кременці багато значили для Самчука. Свою  літературну діяльність він розпочав, будучи ще учнем гімназії. Очолив літературний гурток «Юнацтво», який видавав альманах під однойменною назвою.
На виставці  представлене оригінальний документ: гімназійний альманах   від 16 лютого 1922 року.  В ньому поміщено вірш учня V класу  за підписом  В.Самчук -  В.Данильчук « Не любити не можу свою я країну». Мабуть,це одна з перших публікацій творів письменника.
З початку 1920 –х років Улас Самчук  бере участь в українському кооперативному і просвітянському  русі. Зокрема, з його ініціативи у Тилявці було засновано читальню, здійснювалися театральні вистави, збудовано приміщення кооперативу.
Улас Самчук був залучений до діяльності був залученим до діяльності товариства «Просвіта», філії якого на Кременеччині працювали досить активно. Як  засвідчує виписка з книги протоколів Кременецької «Просвіти» , він став її членом 30 серпня 1923 року.
На виставці представлені  список членів Кременецького  українського  товариства «Просвіта» за 1922 - 1923 роки та Алфавітний список членів товариства «Просвіта»  із зазначенням дати вступу в члени та адреси  за 1927- 1931 роки.
7 березня 1927 року, не встигнувши скласти випускних екзаменів у гімназії, він був мобілізований до польського війська. Але жовнір самовільно кидає військову частину і нелегально переходить через кордон до Німеччини.  Так було зроблено перший крок,  що рішуче змінив усе його подальше життя.
З 1928 року У.Самчук співпрацював з львівським «Літературно – науковим вісником», «Дзвонами», де надрукував свої оповідання й переклади з німецької,  а також із журналами «Розбудова нації», «Сурма».
Переїхавши влітку 1929 року до Праги, він з 1929 по 1931 рік навчається в  Українському  Вільному університеті, де студіював на відділі філології. Одчасно був членом Українського історико – філологічного товариства.
Жодного вищого навчального закладу У.Самчук  так і не зміг закінчити. Кожну науку  опановував самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською мовами.
У 1934 році опублікував роман «Марія»  - перший в українській літературі твір про голод 1933 року.
«Марія»  Уласа Самчука – це збірний образ знедоленої, матері – України, яка  на перехрестях історії віками втрачала свою суверенність, своїх синів і дочок у боротьбі за волю і незалежність.
У  1938 – 1939 роках письменник їздив Закарпаттям, агітуючи за проголошення незалежності Карпатської України.
Протягом 1941 – 1943 роках У.Самчук  знову в Україні. В умовах німецької окупації він спробував налагодити видавничу справу. Організував випуск газети «Волинь», ставши її головним редактором.  В газеті  чимало місця приділяв ідеї української державності. В експозиції - стаття У. Самчука «Так було – так буде», після першої  її публікації у 1942 році в газеті «Волинь», письменника  німецька влада заарештувала до в’язниці.
Діяльність Самчука в період окупації висвітлюють публікації в газеті «Кремянецький вісник» за 1942 – 1943 роки які представлені на виставці.
У 1943 році, розчарувавшись у спробах зробити щось корисне для України, письменник знову виїжджає за її межі.
У 1945 – 1947 роках У.Самчук разом з іншими українськими митцями організовує на території Західної Німеччині у м. Фюрті  Мистецький український рух (МУР).
У 1947 році У.Самчук виїхав до Канади і назавжди оселився в Торонто.
Помер  9 липня 1987 році в Торонто.
Незважаючи на те, що У.Самчук 40 повоєнних років перебував поза Батьківщиною, в еміграції,  він ніколи не поривав з Україною духовно.
Найвизначнішим творчим досягненням У.Самчука  став роман – епопея «Волинь». Гірка доля українського народу відтворена у трилогії «ОСТ».
 На виставці представлені твори письменника: «Волинь», «Гори говорять», «Крик в порожнечу», «Кулак»,«Скарби»,«На двірці», опубліковані в періодичних виданнях 1920 – 1930 рр: «Студентський шлях» (Львів), «Літературно – науковий вісник» (Львів –Тернопіль), «Самостійна думка» (Чернівці).
Діяльність У.Самчука в період окупації висвітлюють публікації в газеті «Кремянецький вісник» за 1942 – 1943 роки.
В експозиції представлені видання творів письменника, а саме: «Юність Василя Шеремети» (1946 р.), «Марія», першої частини трилогії «Волинь», «Куди тече річка»; спогадів «На білому коні»,  «На коні вороному», «На твердій землі» та інші.
Цікаві книги про життєвий та творчий шлях письменника: А.Жив'юка «Між Сциллою політики та Харибдою творчості. Громадсько – політичний портрет Уласа Самчука», М.І.Герца «У.Самчук на Закарпатті: суспільно – політична та культурно – освітня діяльність періоду 1933 – 1939 рр.»



           Оксана Ковальчук
Фото Ігоря Крочака

Немає коментарів:

Дописати коментар