неділя, 10 травня 2015 р.

Травневий рейд групи «Схід і Захід разом». Завершення



                     
Рейд групи присвʼячений памʼяті подвигу українців у Другій світовій війні.
2 травня 2015 року з Тернопілля стартував черговий волонтерський рейд з допомогою для наших бійців на фронті.
Вага вантажу 35 тонн (велика "фура" сідельний тягач), координатори рейду Василь Конько (Тернопіль), Володимир Каніщев (Шумськ), Едуард Хатмуллін (Донбас). Допомогу освʼятив Архієпископ Тернопільський, Кремянецький і Бучацький УПЦ КП Нестор. Підприємці та аграрії Тернопільщини допомогли волонтерам у зборі такого великого вантажу. Як завжди громадське формування Шумщини «Каскад», що входить до волонтерської групи «Схід і Захід разом» було неперевершене. Я завжди з захопленням стверджую що шумські хлопці у зборі допомоги для фронту можуть бути прикладом для усієї України.


















Перелік найменувань допомоги досить широкий: харчі (3500 банок "тушонки"), овочі (картопля, буряк, морква 1,5 т), боршно (2 т. Від ТОВ "Україна" під керівництвом Олега Крижовачука), вода мінеральна ("Вишнівецька" 4,5 т.), маскувальні сітки на бронетехніку які виготовили колектив держархіву області і волонтери групи "Смаколики", тактична нічна оптика (тепловізори і ін.), тактичне літнє взуття ("берци" 80 пар), військова форма літня (100 комплектів), дорогі медичні кровоспинні та протиопікові препарати, хірургічне обладнання для госпіталів (загалом на суму 2000 євро, від української діаспори з Європи), домашні закрутки і багато іншого що потрібно нашим воїнам на фронті. Архієпископ Нестор перед відʼїздом урочисто, за дорученням Патріарха Київського і всієї Руси-Ураїни (УПЦ КП) Філарета нагородив відзнакою церкви "За жертовність і любов до України" Василя Конька, Едуарда Хатмулліна, Галину Дерецьку, Віру Небесну. Інші достойники волонтерської групи "Схід і Захід разом" будуть нагороджені згодом. Напутнє слово волонтерам сказав голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна. Вантаж як завше група доставила до найвіддаленіших блок-постів та опорних пунктів на "передку" (у минулий Великодній рейд група пройшла 2100 км по фронтовим дорогам в районі Пісків, Водяного, Авдіївки і ін.читай попередні репортажі). Екіпаж вантажного транспорту на марші (Тернопіль-Донбас) складався з Ігоря Крочака та Віктора Ропія. 









3 травня 2015 року близько 19.00 транспорт з гуманітарним волонтерським вантажем прибув на базу у Донецькій області.
4 травня 2015 року волонтерська група "Схід і Захід разом" почала розвіз  допомоги з 35-ти тонн успішно доставлених на Донбас, по передовим постам і опорним пунктам. Перед початком травневого рейду до міста Констянтинівки Донецької області прибуло багато членів групи. Географія якнайширша, Черкащина, Донбас, Тернопілля, Харківщина, Дніпропетровщина і інші регіони. На розвезенні волонтерського вантажу активно працювали: Василь Конько, Едуард Хатмуллін, Ігор Крочак, Віктор Ропій, Юлія Кашина, Тетяна Богдан, Лідія Сівак, Лінда Суділовська і багато інших. У цей день допомога булла розвезена по всім блок-постам від Артемівська до Майорська. Передано її у підрозділи 57, 53, 54, 25, 43, 44, бригад ЗСУ України, а також у відділи МВС. У місто Попасну доставлено волонтерський вантаж до підрозділу УМВС по Тернопільській області що несе там службу. Не забули і про хлопців з підприємства ТОВ "Тернопільбуд" що виконують у Попаснянському районі роботи зі спорудження інженерних обєктів тактичних оборонних рубежів. Екіпаж Василя Конька, у важких умовах рейду здійснив заміну пробитого колеса під дощем і недалеко від прострільної зони поблизу фронтових позицій. Загалом у понеділок 4 травня впевнено і швидко працювало аж три екіпажі на різних маршрутах.















5-го і 6-го травня 2015 року волонтерська група "Схід і Захід разом" продовжила роботу з розвозу допомоги до наших частин на передовій. Населені пункти які за ці два дні відвідали члени нашої команди немає змісту перечисляти усі. Назву лише деякі і читачеві стане все зрозумілим, Первомайське, Новотроїцьке, Волноваха, Курахове, Нетайлове, Селідове, Луганське, Мироновський, Деліївка і багато, багато інших. Частини в яких ми побували: 93, 72, 30, 28, 53-тя бригади Збройних Сил України, а також підрозділи Прикордонної служби та Міністерства внутрішніх справ України. Всюди нас вітали наші захисники, залишали свої автографи на нашому прапорі та передавали подяку усім хто долучився до збору допомоги. В складі волонтерських екіпажів працювали: Василь Конько, Едуард Хатмуллін, Юлія Кашина, Сергій Ісаєв, ну і звичайно фотографувати ці рейди випала честь мені.










8 травня 2015 року для екіпажу Василя Конька видалось серйозним випробуванням. У маршах по фронтовим дорогам на нашому автомобілі «Балу» пошкодились амортизатори і обірвався гальмівний шланг від задньої пари коліс. Отож з найпередовіших позицій з під Мироновського (Донецька область) ми повернулись пізно вночі тільки завдяки майстерності колишнього старшини спец.роти Національної Гвардії України Василя Конька. Звичайно що десь у спокійніші дні можна б було зачекати між позиціями, і на ранок відремонтуватись у польвих умовах. Та травнева оперативна тактична ситуація на тій ділянці фронту була досить тривожною. Обстріли з мінометів, причому калібру 120 мм, і робота розвідувально диверсійної групи противника яку знешкодили напередодні спонукала нас продовжувати рух навіть на несправному автомобілі по важким танковим рокадам з волонтерським вантажем. Радість зустрічей на фронті важко описати, а гостинність наших тернопільських земляків не знала меж. Я і досі з теплотою згадую вечірні розмови з хлопями за горнятком чаю поблизу їхніх шанців та бліндажів. На фронті зустрів своїх давніх друзів тернополян: танкіста Андрія Марусяка (72-га ОМБР), працівників УМВС по Тернопільській області що несуть зараз службу у Попасній, і до речі виїзжають на передові пости у Троїцькому (Луганська область) Андрія Панчука, Миколу Микиташа, Ігора Гімзюка і усіх інших тернопільських хлопців. Виїзди на такі передові пости більше не роблять жодні інші підрозділи МВС в зоні «АТО». На одному з опорних пунктів особлива дяка нам була висловлена бійцем що отримав комплект форми британського зразка, адже ходив у штанах закамуфльованих ним самим кустарним способом з допомогою «зеленки», а бійцю з Миколаєва «Кості», Василь Конько віддав свої «берци» бо ті які мав миколаївець геть усі були діряві, в них Василь приїхав додому. Так що усі розмови вищого керівництва що у бійців все є, не завжди правдиві до кінця. Всі ці травневі дні ми звичайно у розмовах згадували наших дідів що воювали проти нацистської та сталінсько-більшовистської навал у Другій світовій війні, і зрозуміло що у таких бесідах відчутний був нерозривний звʼязок розуміння їхнього подвигу тоді, і виконання нашого обовʼязку сьогодні. Обовʼязку перед нашою Україною, з відсічі зовнішньої агресії держави, що все більше набирає рис авторитарного та частково тоталітарного режиму на кшталт СРСР 1930-х років або Нацистської Німеччини. Моральна перемога тоді була за нашими дідами, буде вона і в нас, я в цьому твердо переконаний.
Слава Україні ! Героям Слава !
Ігор Крочак, військовий історик і волонтер (фото автора)
Тернопіль – Шумськ – Констянтинівка – Луганське – Волноваха – Тернопіль
P. S. За травневий рейд група «Схід і Захід разом» пройшла по фронтовим дорогам 1920 кілометрів.

Немає коментарів:

Дописати коментар