пʼятниця, 1 липня 2016 р.

Виставка до 140-ї річниці «Просвіти» у Тернополі…



Учітеся, брати мої, думайте, читайте… під такою назвою з безсмертних рядків Тараса в державному архіві Тернопільської області 1 липня 2016 року відкрилася виставка присвячена 140-й річниці з часу заснування Тернопільської філії «Просвіти».

 Виставку відкрив директор архіву, кандидат історичних наук Федір Полянський. На відкритті виступили секретар Тернопільської міської ради Віктор Шумада та доктор історичних наук Іван Зуляк. З самим документальним наповненням виставки присутніх ознайомила начальник відділу інформації та використання документів держархіву області Стефанія Коваль.
В експозиції виставки представленні документи із фондів Державного архіву Тернопільської області, які розповідають про діяльність однієї з найдавніших культурно-просвітницьких організацій на Тернопільщині. Виставка експонуватиметься впродовж кількох тижнів.














                               УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ, ДУМАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ….

              Перший статут українського товариства «Просвіта» у Львові був затверджений 02 вересня 1868 року. Товариство стало наступником науково-освітнього  товариства «Галицько-Руська Матиця». Метою створення товариства було «пізнання і просвіта народу» при допомозі «збирання і видавання всіх плодів усної народної словесности, як пісень, казок, приповідок, історичних переказів і, загалом усього, що може причинитися до пізнання народу і його історії», тобто мета була науковою. Крім того, на членів товариства покладався обов’язок «видавати популярні письма в усіх галузях науки». До товариства могли вступати лише інтелігентні люди, що могли працювати і своїми пожертвами сприяти виданню книжок. Селяни не могли бути членами «Просвіти», так як кожен член при вступі мусів заплатити 2 зол. гульдени (2 ринські) і щомісячно сплачувати     по 52 крейцари, що було на той  час великою сумою. Ідейними натхненниками створення товариства стали о. Степан Качала, Анатоль Вахнянин, Корнило  Сушкевич, Омелян Партиць, Андрій Січинський.
           Але життя внесло свої корективи, і вже в другій редакції статуту було усунено науковий характер діяльності товариства,  головною метою стало «ширити просвіту між українським народом». Другий статут «Просвіти» включав нові постанови про розширення кола діяльності через створення повітових виділів. Діяльність товариства поширювалася і на провінцію, в повітах дозволялося проводити збори, розширювати список членів, було знижено вступний внесок.
          Тільки в третій редакції статуту , яка була затверджена в 1877 році, селяни отримали право ставати членами товариства. Вже в 1890 році члени товариства добиваються, щоби товариство займалося не тільки освітою народу, але його  економічним піднесенням. В п’ятій редакції статуту діяльність «Просвіти» визначена «як просвіта і піднесення культури і добробуту українського народу у всіх верствах і напрямках життя».
Це передбачало створення народного театру, організація народних свят, заснування та утримання книгарень, музеїв, друкарень, створення та ведення шкіл, різних курсів, зразкових господарств .
          На Тернопільщині   розбудова товариства «Просвіта» розпочалася 29 вересня 1875 року, коли в залі магістрату відбулися установчі збори, на яких були присутні 50 осіб, жителів м. Тернополя та навколишніх сіл. Головою виділу був обраний Володимир Лучаківський, секретарем Олександр Барвінський. Однак, офіційно філія працювати не змогла. Галицьке намісництво не затвердило статут. 29 червня 1876 року члени товариства зібралися на другі збори, ухвалили нову редакцію статуту і розпорядженням Галицького намісництва   від 25 серпня діяльність філії «Просвіти» у Тернополі була дозволена.
         З метою відзначення просвітницької діяльності товариства, його ролі у патріотичному вихованні українців,  пробуджені української свідомості та розбудові української держави,  працівниками архіву підготовлена виставка «Учітеся, брати мої, думайте, читайте…»
         Перша читальна  «Просвіти» на Тернопільщині була створена в с. Денисів  Козівського району в 1874 році. Щоб сприяти приєднанню читалень до товариства їх нагороджували книжками.
Одним із найдавніших документів, який засвідчує створення читалень            «Просвіти» на Тернопільщині, є статут читальні «Просвіти» у с. Біла Тернопільського повіту, затверджений  07 квітня 1884 року. Велику роль у створенні читальні в селі  зробив парох села Амвросій Крушельницький, батько нашої славетної співачки Соломії Крушельницької. Досить цікавою є інформація про проведення люстрації читальні в 1904 році, 1908, 1910 роках, яка свідчить  про збільшення кількості членів та пожвавлення роботи товариства, особливо аматорського гуртка, силами якого у 1909 було поставлено 6 вистав. До однієї з найдавніших належить і читальня «Просвіти» в Острові, яка була заснована 31 березня 1898 року, а також  в с. Великі Бірки, заснована за сприяння о. Івана Бриковича в 1899 році.
         Під час першої світової війни майно багатьох читалень товариства було знищено. З архівних документів бачимо, що, майно читальні в с. Гаї Шляхтинецькі в серпні 1917 року було спалено німецькими військами, залишився неушкодженим тільки будинок. Бібліотека читальні, яка перед війною  нараховувала 87 українських книжок , 4 річних часописи, також була знищена.
              Після війни виникло питання відновлення діяльності читалень «Просвіти» на Тернопільщині. Наявний лист до Високого ц. к. Намісництва, Краєвої Централі для господарської відбудови Галичини у Львові про виділення субвенцій на закупівлю книжок і внутрішнього облаштування читальні «Просвіти» в с. Гаї Шляхтинецькі,  які були спалені під час війни, перелік майна та книжок , які були знищені.
         Розбудова товариства та створення нових читалень «Просвіти» в повоєнні роки була дуже інтенсивною, що свідчило про велике духовне піднесення народу і бажання мати свою державу.
          В експозиції виставки представлені статут товариства «Просвіта» за 1925  рік, списки членів Тернопільської філії товариства «Просвіта» за 1924, 1933 роки, перелік жертводавців тернопільській філії  «Просвіти» за 1935 рік, облікові картки членів товариства.
            Знищення читалень  «Просвіти» під час пацифікації в 1930 році, також знайшло  відображення в архівних документах. Наявний список книг, музичних інструментів, гардеробу аматорського гуртка та іншого  майна, знищених державною поліцією 22 вересня 1930 року в читальні «Просвіти»  с. Купчинці, а також перелік музичних інструментів, забраних уланами 9 полку 29 вересня 1930 року. 





 
              В 30-их роках ХХ століття проводилася робота  з метою збільшення кількості членів товариства.  Наявна інструкція виділу читальні «Просвіти»       в справі організації масового членства до товариства  «Просвіта» від 1935 року,  інструкції для мужів довір’я  в справі організації масового членства до товариства «Просвіта» у Львові.  Представлений  лист товариства «Просвіта « у Львові до воєводського уряду в Тернополі від 12.11. 1937 року про організацію бібліотекарських курсів по філіях в Бучачі, Заліщиках, Чорткові. Копичинцях та ін.
             Наявний фінансовий звіт філії «Просвіти» в Тернополі за 1936/1937 рік, звіти про діяльність товариства за 1933, 1937/1938 роки. Звіти свідчать  про зменшення кількості членів товариства в зв’язку із великою сумою членської вкладки. Слабші читальні «Просвіти» обслуговувалися мандрівними бібліотеками, яких при філії було створено 5 і в  яких налічувалося 210 книжок. Станом на 1937 рік було 92 діючі  читальні «Просвіти», діяло 23 самоосвітні гуртки. Особливо інтенсивно вони працювали в селах Ігровиці, Великих Бірках, Купчинцях, Стегниківцях, Березовиці Великій. Силами членів та місцевої інтелігенції було прочитано 237 лекцій, присвячених Тарасу Шевченку, Івану Франку, «Просвіті», історичним подіям під Крутами та Базаром.  Проводилась робота із будівництва власних домів, із 92 читалень   63 знаходилися у власних будинках. Станом на 1937 рік читальні «Просвіти» нараховували 11199 членів, мужчин 7 107, дівчат 4092, що в середньому на одну читальню становить 121 член, при читальнях діяло 16 оркестрів.
          На виставці  широко представлені документи, які висвітлюють просвітницьку та культурну роботу, яку проводила «Просвіта», а саме,  проведення концертів, дитячих свят, свята Матері, вшанування пам’яті  Тараса Шевченка , Івана Франка, ювілейних дат з нагоди створення товариства.
          Цікавими для відвідувачів будуть і зразки прапорів філій «Просвіти» в Золочеві,  Зборові, Бродах , Камінці - Струміловій, надані на затвердження до воєводського уряду в Тернополі в 1933-1938 роках, примірники «дешевої книжки», які видавалися коштом «Просвіти».

            Як бачимо, роль «Просвіти» у вихованні українців в патріотичному дусі, у боротьбі з неграмотністю та економічним піднесенням народу  була великою, і діяльність цього товариства заслуговує на увагу і пошану.



Стефанія Коваль
Начальник відділу ДАТО                                       

(фото Ігоря Крочака)

Немає коментарів:

Дописати коментар