четвер, 29 грудня 2016 р.

Роман Онишкевич: Вічний повстанець

Знову ніч допиваєш в імлі,
Знову сном не похмелишся вранці.
Як нелегко на власній землі
Залишатися вічним повстанцем.

Десь колись лоскотали жита
Голі п’ятки. Сміялися роси.
А міста – ці безжальні міста
Не прощають не впущену осінь.



Глянуть роки в приціл СВД –
Усміхнися й скажи: шепелява,
Зачекай. Хоч грішив де-не-де,
Що захочеш бери у заставу.

Не заставлю лише щирий сміх,
Біль у серці і право засранцям
Дати в писок, бо я вже так звик
Залишатися вічним повстанцем.


Дяка Олегу Ущенку за "наводку" та знимку із Всемережжя

Немає коментарів:

Дописати коментар