пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Виставка ікон VI Міжнародного пленеру іконопису та сакрального мистецтва на Волині – „Боже Милосердя”

Черговий пленер в Замлинні а також післяпленерні виставки є гарним прикладом багаторічної співпраці таких громадських організацій, мистецьких середовищ, інституцій Польщі й України, як: Генеральне консульство РП в Луцьку, Волинська організація Національної спілки художників України, Інтеграційний центр в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії), об’єднання іконописців, Варшавський університет, Львівська національна академія мистецтв, музеї, будинки культури.
В основі проекту лежить потреба польсько-українського обміну думками й досвідом під час проведення пленеру сакрального мистецтва й іконопису, а також знайомства з релігійним контекстом візантійського сакрального мистецтва, культурними взаємовпливами Сходу і Заходу.
Належить підкреслити, що протягом останніх років роботи, написані в Замлинні, показувалися понад 50 разів на виставках у багатьох містах України та  Польщі.
Радіємо, що 4 січня  Ви прибудете до нас на виставку робіт, написаних  під час VI пленеру в Замлинні, котра відкриється 0 18-00 в галереї Бункермуз (Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 1)
Кшиштоф Савіцкі – консул РП в Луцьку;
Володимир Марчук – голова правління Волинської організації
Національної спілки художників України




2016 рік має особливе значення для Католицької церкви – Папа Римський Франциск проголосив його часом Надзвичайного Ювілею Божого Милосердя. Своє рішення він обґрунтував так: „Сьогодні існує потреба в милосерді, важливо, щоб світські віруючі жили ним та внесли його до різних соціальних сфер”[1]. У відповідь на цей заклик напередодні проведення у Кракові Світових днів молоді, в ході яких особлива увага мала бути звернена на постать Христа Милосердного, у невеличкому волинському селі Замлиння, в Інтеграційному центрі, котрим опікується отець Ян Бурас, відбувся вже VI Міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва.

Ця подія мала непересічне значення. На землі, що стала свідком драматичних історичних подій, польські й українські митці занурилися у таємницю Божого Милосердя, його силу, що наповнює сучасний світ та обидва наші народи. Позаяк без такої перспективи неможливим бачиться взаємне примирення і пробачення гріхів минулого. В буллі, в якій проголошено Надзвичайний Ювілейний Рік Милосердя Misericordiae vultus, Папа Франциск написав: „Милосердя – основний закон, що живе у серці кожної людини, коли вона щирими очима дивиться на свого брата, якого зустрічає на життєвому шляху”[2]. Закликаючи до прощення, Святий отець охоче послуговується притчами, зокрема, про немилосердного боржника, на прикладі св. Петра, якому Ісус наказав пробачити сімдесят сім разів, а також паралелями між людським та Господнім прощенням, аби показати, що всі разом і кожен окремо покликані  щоденно жити в милосерді: „Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть” (Мф 5,7).

Особливо співзвучна  з цими словами П’єта з Волині Еугеніуша Мольського, написана в Замлинні. Витримана в синьо-червоних барвах, вона зображає Божу Матір, яка тримає в обіймах тіло свого розп’ятого Сина. Ця ікона апелює як до історичних подій, так і сучасності. В такому ж дусі працював К. Косцєша під час створення Примирення = Милосердя. […].

Спільні рефлексії, молитва і мистецька робота польських та українських митців на волинській землі мають велике значення. Адже, Інтеграційний центр „Замлиння” вже протягом кількох років служить пошукові нових площин для розвитку польсько-українських відносин. Роздуми над різними аспектами милосердя продемонстрували, наскільки ця тема є важливою для обох наших народів.
Катажина Якубовска-Кравчик


[2] Papież Franciszek, Misericordiae vultus,http://papiez.wiara.pl/doc/2428419.Misericordiae-Vultus, [dostęp dn. 15.08.2016].

Немає коментарів:

Дописати коментар