неділю, 29 січня 2017 р.

Як ми у Розкопинці їздили...


Поїздка 26 січня на Дністровську ГАЕС на думку Галини Проців : "Приклад імітації інформування громадськості, організації соціального діалогу й налагодження партнерства в системі влада-бізнес-громадськість..." Детальніше у звіті про поїздку...
Про участь в зустрічі із представниками  ПАТ «Укргідроенерго» та дирекції Дністровської ГАЕС, 26 січня 2017 року


Загальна інформація
Дата проведення – 26 січня 2017 року
Ініціатор зустрічі – ПАТ «Укргідроенерго» філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» (лист до голови Тернопільської ОДА Барни С.С. від 12.01.2017)
Організатор – Тернопільська обласна державна адміністрація
Сприяння - депутатів фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» у Чернівецькій обласній раді Куліша В.І., Суботи В.Й. Більш детально прочитайте тут http://chernivtsi.solydarnist.org/?p=1695. Особливо зверніть увагу на частину заголовку статті «у Новодністровську обговорили переваги і застереження будівництва каскаду ГАЕС на Дністрі».
Керівник делегації – Іван Крисак, перший заступник голови Тернопільської ОДА, член ВО «Батьківщина», http://batkivshchyna.te.ua/новини/2014/03/.
Учасники – депутати Тернопільської обласної ради, депутати районних та сільських рад, голови районних рад та голів РДА (Чортківського, Заліщицького, Бучацького, Борщівського, Монастириського районів), представник Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, директор НПП «Дністровський каньйон», громадські активісти, представники ГО та наукових установ. Учасників супроводжували машини із працівниками поліції та інших силових структур.
Місце проведення зустрічі – Дністровська ГАЕС, с.Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області.
Маршрут туди: Тернопіль – Чортків – Хотин – Новодністровськ – Розкопинці.
Маршрут зворотно: Сокиряни – Чернівці – Чортків – Тернопіль.
Об’єкти «екскурсії» – верхній басейн Дністровської ГАЕС, машинний зал Дністровської ГАЕС, територія дирекції Дністровської ГАЕС, їдальня.
Інформування про захід
До початку організації виїзду на Дністровську ГЕС в м. Новодністровськ Чернівецької області, офіційної інформації у відкритому доступі та на веб-сайті ОДА не було, що є порушенням права на доступ до публічної інформації відповідно Оргуської конвенції. Списки потенційних учасників поїздки готували працівники ОДА і завчасно передавали їх в службу охорони станції (дирекції Дністровської ГАЕС).
Про мету зустрічі її учасники дізналися від Івана  Крисака будучи в автобусі, що вже рухався до місця призначення. В листі ПАТ «Укргідроенерго» написано, цитую: «Запрошуємо Вас відвідати Дністровську гідроелектростанцію з метою ознайомлення з її експлуатацією та будівництвом». Учасникам подорожі (представникам громадськості) даний лист продемонстрували на зворотному шляху в Тернопіль.
На офіційному веб-сайті Тернопільської ОДА інформації про підготовку та результат поїздки відсутній (27 січня, зв’язку з веб-сайтом немає).
На офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради є повідомлення про поїздку, деталі читайте тут http://te-rada.org/list/?type=view&id=3960. В даному інформаційному матеріалі є певні неточності, оскільки ми не перебували на Дністровській ГЕС, а наша екскурсія та зустріч була на території Дністровської ГАЕС, включаючи верхній басейн та об’єкти соціальної сфери Сокирянського району.
Матеріали в обласних ЗМІ (за 27.01.2017 р.)
Інформаційних матеріалів у ЗМІ багато. Із окремими можна познайомитися тут, а інші неможливо відкрити або вони заблоковані.

Матеріали для обговорення
            Жодних матеріалів з теми обговорення від ПАТ «Укргідроенерго» учасникам зустрічі не роздавали. Від наукової громадськості роздаткові матеріали підготували від проф. Любомира Царика, проф. Василя Грубінка. Від громадськості було підготовлено роздатковий матеріал: листівка кампанії «Врятуй Дністер», «Вісник» НЕЦУ, ГО «Екоальянс», Міжнародної асоціації «Eco-Tiras», Екологічного клубу «Край».
            Якщо в когось буде бажання познайомитися із матеріалами, прохання звертатися до наукової громадськості, представників профільних громадських організацій та експертів з даних питань.
Обговорення теми
Процедура обговорень
Офіційного статусу, плану, процедури та регламенту обговорення не було визначено. Важко визначити форму проведення даного заходу. Більшу частину часу зустрічі її учасники оглядали відеофільми, презентації від організаторів (причому із застарілою інформацією).
Організатори подбали про залучення значної кількості журналістів та зйомки звіту.
Теми які піднімали під час зустрічі прихильники будівництва
1.      Збільшується потреба в електроенергії.
2.      Електроенергію можна вигідно продати в Європу.
3.      На окупованих територіях залишився наш головний енергетичний потенціал, тому про енергозабезпечення країни потрібно думати на мирних територіях.
4.      Це економічно вигідно і ефективно.
5.      Технічна обґрунтованість (покращення якості енергії(!) в ОЕС України, водозабезпечення посушливих регіонів, протипаводкові заходи, зрошення).
6.      Важливі інвестиції на місцевому та регіональному рівні.
7.      Розвиток інфраструктури.
8.      Науковці здійснили наукові дослідження і будуть додатково ще.
9.      Благо для місцевих громад.
10.  Ми нарощуємо дамби, тому це безпечно для місцевих мешканців.
11.  Економічна доцільність.
12.  Швидка окупність.
13.  Місцеве населення працевлаштоване.
14.  Місцеве населення підтримує.
15.  Місцеві громади розвиваються.
16.  Створення місць для відпочинку людей.
17.  Вже є кошти на проект і на «подарунки» місцевим громадам.
18.  Нам допомагають донори та спонсори.
19.  Ми ведемо пошуки достойних партнерів для будівництва.
20.  На гідровузлі ми тричі використовуємо одну і ту ж воду, а уявіть, що у Вас буде будуватися 6 руслових і 1 дериваційна ГЕС, значить ми воду зможемо використати 7 разів і Ви станете найбільш розвинутим регіоном України! (вибачте, але не можу не сказати, що це повний ненауковий «маразм»).
Теми які піднімали під час зустрічі противники будівництва (тих хто бажає щоб річка Дністер залишалася в природньому стані, а вплив людини на її басейн був мінімальний)
1.      Втрата іміджу України в сфері екологічної політики на міжнародному рівні. Невідповідність деклараціям і практичним діям стосовно Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Договір про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку річки Дністер (2012) є не ратифікований Верховною Радою України.
2.      Недотримання Конституції України, законів України, міжнародних угод і договорів в сфері охорони природи, оскільки Дністер це транскордонна річка, а природні ресурси мають власника.
3.      Небезпека створення руками урядовців ще однієї зони конфлікту в басейні Дністра.
4.      Район проектованого будівництва каскаду ГЕС географічно відноситься до середнього, а не верхнього (Карпатського) Дністра.
5.      Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року, де вписані плани із будівництва каскаду ГЕС і продовження розвитку Дністровського гідровузла, прийнята із грубими порушеннями процедури, а також не відповідає принципам збалансованого розвитку.
6.      Гідроенергетика не є відновною і альтернативною. Альтернативою будівництва каскаду Дністровських ГЕС є будівництво сонячних та вітрових електростанцій.
7.      Втаємничення інформації від громадськості та створення перешкод до ведення діалогу на принципах демократії.
8.      Рішення Тернопільської обласної ради № 93 не виконане. Немає реакції депутатів обласної ради, офіційних осіб Тернопільської області стосовно планів «когось» з руйнації природи частини області на догоду розвитку гідроенергетики. Поверхнева вода не може на 100% залежати від розвитку лише однієї енергетичної галузі.
9.      Імовірне переселення людей, що стане зоною конфлікту в Західній Україні.
10.  Імовірне затоплення значних площ водою (населених пунктів, доріг, цінних земель, пасовищ, сіножатей, цвинтарів сільськогосподарських угідь), що унеможливить використовувати їх для потреб громад та ведення сільського господарства.
11.  Зниження якості питної води, відсутність води, забруднення води.  Втрата здоров’я людей, так як за даними ВООЗ, близько 80% людей мають проблеми із здоров’ям через якість води.
12.  Втрата об’єктів культурної та історичної спадщини, об’єктів сакрального мистецтва. Втрата привабливості об’єктів туризму та рекреації.
13.  Створення перешкод у збереженні унікального природного комплексу Дністровського каньйону, і особливо на території національних природних парків: Галицький, «Дністровський каньйон», Хотинський, «Подільські товтри». 
14.  Зміна гідрологічного режиму річки Дністер.
15.  Зменшення біологічного та ландшафтного різноманіття басейну Дністра. 
16.  Фрагментація екосистеми річки, створення нових водосховищ через будівництво каскаду ГЕС може перетворити її на каскад гниючих ставків. 
17.  Економічно не обґрунтовано і не вигідно, бо в середній течії Дністра нижчий енергетичний потенціал.
18.  Постійний пошук коштів «десь» у вигляді кредитів, але не думаємо що їх віддавати будемо ми і кілька поколінь після нас.
19.  Не враховані перспективи та економічна доцільність будівництва у в’язку із процесами зміни водності річок, рівня забруднення вод, маловоддям та зміною клімату.

Висновки
1. Організована зустріч це приклад імітації інформування громадськості, організації соціального діалогу й налагодження партнерства в системі влада-бізнес-громадськість. 
2. Організована і проведена зустріч це спроба маніпуляції свідомістю людей, які приймають рішення на місцевому і регіональному рівні в той час, коли на вищому рівні прийняті злочинні рішення по відношенню до Людини і Природи.
3. Представники окремих політичних партій (представників коаліції) та фінансово-промислових груп вкотре спекулюють на такій болючій для України темі, як енергетика, а її розвиток вбачають лише в галузях, які не є альтернативними та екологічно чистими.


Галина Проців, голова Ради Екологічного клубу «Край», член Ради ВГО Національний екологічний центр України, член Координаційної Ради Міжнародної екологічної асоціації охоронців Дністра «Eco-Tiras»

Немає коментарів:

Дописати коментар