вівторок, 8 жовтня 2024 р.

"Творці без меж" запрошують

ПРЕС-АНОНС До уваги представників ЗМІ. 11 жовтня 2024 р. о 11:00 запрошуємо журналістів та інші зацікавлені сторони відвідати відкриття виставки колекції кращих художніх робіт, створених під час Арт-терапевтичних майстер класів в лікувальних закладах, воїнами ЗСУ, що перебувають на лікуванні після поранень. Разом із відкриттям виставки буде презентовано документальний фільм "Творці без меж". Захід відбудеться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 6 в приміщенні ТНВК "Школа-ліцей 6 ім. Н. Яремчука".
 Організатори: Творче об’єднання «Нівроку» та Арт-студія Д. Р. за підтримки Українського культурного фонду. 

Призов напряму без ТЦК

Представники рекрутингу під час співбесіди в бригаді підберуть Вам кваліфікацію та запропонують вакантну посаду.
Відповідно до постанови, яку розробило Міністерство оборони та ухвалив Кабінет Міністрів України,
військові частини отримали право проводити мобілізацію резервістів та військовозобов'язаних, які добровільно бажають долучитися до війська.
Процедура доволі проста, Ви приходите до нас, обираєте посаду, пишете заяву, а далі ми все робимо за Вас.
Якщо цікавить, телефонуйте за номером:
+38 098 073 60 97
Чекаємо на Вас!

середа, 2 жовтня 2024 р.

“Книга-мандрівка” – Піксель боронить своє

Головне управління комунікацій Збройних Сил України у співпраці з Олегом “Фаготом” Михайлютою та Олександром “Фоззі” Сидоренком (учасниками гурту ТНМК) і популярним культурно-освітнім проєктом “Книга-мандрівка. Україна” представляють відеокліп на пісню “Піксель боронить своє”. Прем’єра трека приурочена до Дня захисників і захисниць України.

субота, 28 вересня 2024 р.

Важлива подія для громади

Сьогодні відбулося підписання меморандуму про співпрацю між ГО ЦСДЗСД "Бебіко", Центр життєстійкості Тернопільської ТГ та громадською організацією "Об'єднання бойових побратимів".
Ця угода є важливим кроком до спільної роботи задля підтримки родин, що постраждали внаслідок війни, а також військових та їхніх сімей. Ми прагнемо створити ефективну систему підтримки, яка допоможе підвищити рівень життєстійкості та психологічного здоров'я вразливих категорій населення.

пʼятниця, 27 вересня 2024 р.

Василь Стуженко в "Народжені, щоб жити"


Перше, що приходить в голову після знайомства з Василем Стуженком: це - людина, для якої не існує перешкод.
Василь народився і все життя до війни прожив у Кривому Розі. Одинак у батьків, завзятий читач і хороший учень, він мав змогу поступати вчитись, куди душа забажає, і ніколи не мріяв стати військовим. Проте, з початку весни 2014-го у нього вже стояла напоготові тривожна валіза. А з 18 травня 2014 року він вже був на фронті у складі танкової бригади. Першим бойовим виходом солдата Стуженка був рейд під Іловайськ. Згодом його батальйон пройшов і Дебальцевський котел..
Під Іловайськом підрозділ, який підвозив БК і гармату на передову, потрапив в засаду. Василь отримав складні поранення руки, ноги, голови. Побратими думали, що Василь загинув. А через деякий час боєць прийшов до тями. Він повзком, втрачаючи свідомість та ховаючись у посадках, повз поки його знайшли і підібрали наші розвідники.

середа, 25 вересня 2024 р.

Шлях волонтера: історії, які надихають.

Вже незабаром із радістю і гордістю презентуємо чотирисерійний цикл відеосюжетів про тих, хто допомагає ЗСУ наближати Перемогу. Перед обличчям випробувань, із якими зіткнулася Україна, ці люди зробили свій вибір: не складати рук, не піддаватися відчаю, а діяти.
Вони – герої та героїні нового проєкту ГО «Рушійна Сила», який називається «Шлях волонтера».
Це історії людей, які після початку повномасштабного вторгнення стали на шлях волонтерства.

понеділок, 23 вересня 2024 р.

Олександр Швецов в "Народжені, щоб жити"

Житомирянин Олександр Швецов втратив ногу під Луганськом під час ворожого мінометного обстрілу в 2014 році.
Ще з часу навчання в Широкому Лану боєць був готовий до чогось подібного. Каже, що вже тоді розумів, що може загинути.
З поля бою Олександра витяг командир. У Харківському госпіталі ніхто з лікарів не давав гарантії, що Олександр виживе. Проте, боєць вижив. Мамі, яка першою прийшла в палату, лікар заборонив плакати: раз вижив - треба вчитись жити далі без ноги.
Одужання і реабілітація були складними. Навколо вирувало життя, і задавалось, що війна - реальність тільки для обраних. Були й алкоголь і щось серйозніше. Здавалось, рухатись далі нікуди. Проте в Олександра стало сили волі спочатку зрозуміти, що звернув на манівці, а потім і знайти нову життєву дорогу.