Кременецькому краєзнавчому -80!

Насправді, це одна із небагатьох історично-архівних установ, майже ровесниця нашої газети «Діалог». І функції наші із ювілярами є дещо схожими, адже і ми, як і музейники, архівуємо та бережемо історію нашого району та міста.

Історія закладу розпочалася 20 вересня 1937 року. Тепер це читальна зала  бібліотеки Кременецької академії, у приміщені якої було започатковано роботу Кременецького краєзнавчого музею. Тоді це був Muzeum Ziemi Krzemienieckiej im. Willibalda Bessera. Та це вже історія.

До свята Кременецький краєзнавчий музей підійшов із чималими надбаннями. Фонди класичного краєзнавчого музею нараховують 68 тисяч музейних предметів, з яких 7 тис експонують у виставкових залах.

Роботу над експозиціями ведуть постійно, щоразу втілюючи у життя нові ідеї.

Відтак і святкові заходи розпочалися масштабно. Із виставок старожитностей, лекцій та мистецьких обговорень.

Вітав гостей та учасників заходу камерний оркестр Кременецької школи мистецтв ім.Вериківського, гурт «Любисток» та запрошені почесні гості і друзі музейників. Традиційно слова вітання та подарунки.

Родзинкою свята було урочисте відкриття статуї Мадонни, котра у вікні музею світитиметься темної пори доби.

Експрес-опитування

Що говорять про музей ті, хто дбають про нього щодня

Кременецькому краєзнавчому музею – 80! Спілкуємося у день свята з працівниками. Для кожного з них музей став другою домівкою, частинкою душі. Вони втілюють в життя плани, але й мають мрії на майбутнє. І в своїх бажаннях музейники єдині.

Андрій Левчук, директор музею: Так, сьогодні ми маємо такий значний ювілей. Ми вже чимало зробили, але й у планах ще є багато, що ми зобов’язані реалізувати. На сьогодні ми є безпосередніми свідками змін та подій пов’язаних із розвитком нашої установи. Це поточний ремонт, це музейний узвіз із сувенірами, кавою та корисною інформацією. А основний наш задум – це, аби до нас приїжджав турист. Відвідати славну історію нашого міста – відвідати музей.

 Наталія Улянюк: Це свято є дуже для нас важливим. Серед нас є колеги,  котрі працюють тут вже 20 – 30 років. Їм приємно, що дочекалися такої значної дати, бо, це, дійсно, не мало. Ми цікавилися нещодавно історією музеїв у країні, і, як з’ясувалося, то не так і багато до сьогодні подібних установ, котрі мають такий досвід і такі напрацювання, а надто такі ювілеї.  А підійшли ми до цієї дати зі значними напрацюваннями, з науковими роботами, тематичними уроками, дослідженнями. І продовжуватимемо цю роботу.  

Світлана Савелюк: Дата важлива. Кожен рік несе у собі щось своє, щоразу виникає якесь нове бачення. За цей час всіляко бувало. Були підйоми, були падіння, були різні ситуації. Але кожен період був для нас важливим, він мав свої позитиви та негативи. Помітно, що наразі наше становище покращується. Маємо можливість тепер провести ремонти. Збільшилась відвідуваність, ми зростаємо. Життя іде, і ми не стоїмо на місці. Тому хочеться побажати нам добра і хорошої праці надалі

Еліна Савчук: Я працюю в музеї більше 30 років, тож музей став моїм другим рідним домом. Тут я зросла, як науковець, як екскурсовод, як людина. Я відкрила багато в собі нових можливостей завдяки праці саме в музеї, і, звісно, ця дата для мене є дуже важливою. Кожен, хто працює, хоче бачити результат. І той результат, то є наші старання. Ми працюємо для людей, ми йдемо до людей, ми хочемо щоб відвідувачі приходили до нас, і всі ті надбання, які ми маємо, ми хочемо презентувати й іншим. Музей це ж не просто науковий заклад, а дім освіти, культури, сюди йдуть люди за покликом душі, а тут працюють ентузіасти. Хочеться ще щоб експозиції відповідали сучасним вимогам. В нас дуже багаті фонди, ми маємо що показати і хотілося б щоб саме оці експонати заграли в світлі нових експозицій. 

Оксана Павець: Ми вже за 20 років стали всі музейникам і з психологією музейника. Зараз якби нас взяти на іншу кваліфікацію, ми вже  не змогли б працювати так повноцінно. Проте, як фондовик, я б хотіла щоб більшу увагу приділи фондам, зробили ремонт, покращили обладнання. Бо для музею влада починає щось робити, а ось за фонди забули, а це ж є основним музейним надбанням, основою музею. А в нас лише приділяють увагу тому, що видно…

Газета "Діалог"