Показ дописів із міткою анімація. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою анімація. Показати всі дописи
субота, 13 березня 2021 р.
четвер, 11 березня 2021 р.
Тернополяни на світлинах 19-20 століття
Тернополяни 19-20ст. на світлинах фотографів міста (анімація).
Запрошую переглянути добірку анімованих світлин тернополян, підготовлену з використанням додатку DeepNostalgia. Унікальна технологія "оживлення" фотографій дає змогу перенестися подумки в минувшину нашого міста, уявити повсякденне життя його мешканців, котрі 100 літ тому ходили тими ж (і вже зниклими) вулицями Тернополя, котрими нині ходимо ми, раділи, тішилися, сумували, плекали надії і мрії.
Мітки:
анімація,
минувшина Тернополя,
старі світлини
середа, 17 жовтня 2018 р.
Коли почуто спів птахів
У бібліотеці-музеї "Літературне Тернопілля" Бібліотека-музей "Літературне Тернопілля" в рамках XV Мандрівного фестивалю документального кіно "DOCUDAYS UA" Мандрівний Docudays UA на Тернопіллі діти з гуртка анімації "Кульбабки" ЗОШ №10, керівник Руслана Томащук подивились анімаційний фільм "Коли я чую спів птахів" про долю дітей, які пережили військові дії з африканської країни Кот д'івуар. Учні 4 та 8 класів затаїли подих, коли дивились анімацію, адже війна вже чотири роки руйнує долі людей різного віку і в Україні.
четвер, 8 лютого 2018 р.
Міжнародний фестиваль Linoleum в Тернополі
Показ анімації від фестивалю Linoleum у Тернополі 15-17 лютого
Міжнародний фестиваль Linoleum везе до Тернополя найкраще з найкращого в авторській анімації за 2017 рік!
ВХІД ВІЛЬНИЙ!
Міжнародний фестиваль Linoleum везе до Тернополя найкраще з найкращого в авторській анімації за 2017 рік!
ВХІД ВІЛЬНИЙ!
пʼятниця, 19 січня 2018 р.
Євген Сивокінь:Ми називали його Папа
Коли 43 роки тому я вперше потрапив на студію «Київнаукфільм», де саме в той час створювався цех художньої мультиплікації (це вже набагато пізніше ми почали називати цей вид мистецтва, як і в усьому світі, «анімацією»), то побачив таку картину: кілька молодих людей, приблизно мого віку, займалися кожен своєю справою: хтось малював на аркуші паперу головних героїв майбутнього фільму – Перця та його вірного помічника спанієля, хтось робив кумедні гримаси, дивлячись в люстерко, яке було на кожному робочому столі аніматора, і швидко замальовував своє зображення, а хтось, заплющивши очі, натискав на кнопку секундоміра і програвав у своїй уяві майбутню сцену, яку мав намалювати, вимірюючи її у часі з точністю до частки секунди. Йшла робота над фільмом «Пригоди Перця», з якого мало починатися відродження української анімації.
Підписатися на:
Дописи (Atom)