Культура - шлях до розвитку менталітету

13 грудня відбулося чергове засідання політичного клубу, де молодь зустрічалась з громадським та політичним діячем Віктором Литвинчуком. Говорили про політику, суспільство та поезію.

Тема, яка хоч якось зачіпала кожного з присутніх стосувалась демократії та радикалізації сучасно суспільства, якому потрібен поштовх для подальшого розвитку. «Думаю, що лише через активну громадську позицію, залучаючи громадськість до активних дій, ми зможемо вести суспільство до розвитку,», - говорить координатор (організатор) «Політичного клубу» Ігор Білик.

«Поговоримо про, те що потрібно зробити для покращення, - каже Віктор Литвинчук, - скільки часу ми вже чекаємо того покращення, а його все не має. Міняється влада, помирають цілі покоління, а наші очікування нічим не виправдані».

Віктор Литвинчук також зазначив, що зміни потрібні зараз як ніколи. Потрібно давати дорогу молоді, хай спробує себе в управлінні державою. Взагалі, є такі поняття, що крайнощі мають здатність збігатися. В світі лише один раз людина, коли перегинала палицю, винайшла щось корисне – це колесо. Тому завжди потрібно шукати золоту середину. Як ми бачимо по результатах минулих виборів, то радикалізація дещо відбулася. «Свобода» зараз має активну позицію, закликає пасивну частину суспільства до руху. Партія «Удар» ще не готова до активних дій, але маючи приклад «Свободи», вона також радикалізується. Адже ще місяць тому ми не розглядали «Удар» як партію з сильною позицією.

Повинна бути радикалізація суспільства, вона необхідна. Ось багато нарікань є на бандерівців. Говорять, що вони були жорстокими. Як можна було між Сталіним та Гітлером бути добрим? Невже інтелігентні проповіді могли змінити Сталіна? Як б ми не були сучасними, але все одно на наших піджаках є курява тих радянських років, і як би ми той піджак не тріпали, всієї пилюки не викинемо.

Хто має формувати менталітет? Це якась абстрактна річ, яка має відношення до всього суспільства. Що формує його – політика, форма правління?

-         В першу чергу треба формувати своє обличчя. Обличчя країни перед світом. Не варто говорити – я хохол. Тоді людина не поважає себе, не любить. Ми вкладаємо поганий зміст у свою культуру. Не цінуємо здобутків свого ж народу, формуємо про себе думку, що ми не мудрі, не активні та нещасні. Дуже багато виховує середовище. Ось В. Чорновіл п'ятнадцять  років просидів у тюрмі і залишився людиною моральною та сильною, - говорить пан Литвинчук.

-         Нашим людям закладають принцип менше вартості, говорять, що ми бідні, принижені тощо. Ми не цінуємо того, що є нашим, яке нічим не гірше від чужого. У цьому і напевно полягає вся проблема. Адже проходять цілі покоління, а ми все одно відчуваємо себе приниженими в плані культурному, мовному та національному. Для того щоб наша культура проходила в Європу, треба, щоб вона спочатку була господаркою тут, - завершив Ігор Білик.
Прощаючись із учасниками "Політичного клубу" В.Литвинчук зачитав свої вірші, які викликли захоплення у публіки.

 Василь ТОМЧИШИН