понеділок, 28 липня 2014 р.

На Житомирщині тернополяни проводжали в останню путь 48-річного Героя, який врятував на Інституцькій сотні життів



21 липня стало фатальним днем для бійця 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Павла Ящука. 48-річний росіянин з українським серцем мужньо захищав кордони нашої країни, коли поблизу нього підірвалася бомба.
Тернополяни ж також добре знають героя. Павло Ящук тривалий час жив та працював у Тернополі.


Востаннє у Файному місті він побував 5 травня. Разом із майданівцем Михайлом Гаврилюком він приїхав у Тернопіль, аби висловити підтримку громадській організації «Наш рідний Тернопіль», членів якої мер міста безпідставно називав сепаратистами.  Тоді він, командир окремої групи 11-ї Сотні Майдану, до якої входило чимало тернополян, спростував звинувачення пана Надала, адже йому, як нікому, було неприємно чути такі слова про своїх побратимів.
Сам Павло Ящук, приїхавши на Україну, поселився у селі Андріяшівка (звідки його рід) неподалік Бердичева, однак насолоджуватися мирним життям йому не довелось, адже страшні події кінця листопада не могли не зачепити душу патріота України з російським паспортом. Як розповідають його друзі та знайомі, Павло Ящук завжди був на передовій, не боявся він ні снайперських куль, ані ризикувати власним життям заради кращого майбутнього українського народу.
Його добрий військовий товариш, а нині голова Федерації боксу та кікбоксингу в Тернопільській області Євген Степанов розповідає, що коли почались перші розгони Майдану, Павло один із перших стояв там.
-          Він своїм тілом прикривав  та витягував з-під куль поранених. Тому багато тих, які вижили після розстрілів на Іституцькій повинні дякувати йому та його групі, яка рятувала поранених та виносила їх на собі, - пригадує пан Євген.



Провести Героя в останню путь до Андріяшівки зїхалося чимало учасників подій на Майдані, друзі, родичі та патріоти, для яких несподівана смерть Павла Ящука стала болісною втратою. З Тернополя на похорон приїхали також члени ГО «Наш рідний Тернопіль» разом із іншими його побратими, які пліч-о-пліч стояли з Павлом на Майдані, що раз і назавжди змінив Україну…

Вічна память!
Герої не вмирають!

Немає коментарів:

Дописати коментар