Черговий пленер в Замлинні а також післяпленерні виставки є гарним прикладом багаторічної співпраці таких громадських організацій, мистецьких середовищ, інституцій Польщі й України, як: Генеральне консульство РП в Луцьку, Волинська організація Національної спілки художників України, Інтеграційний центр в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії), об’єднання іконописців, Варшавський університет, Львівська національна академія мистецтв, музеї, будинки культури.
В основі проекту лежить потреба польсько-українського обміну думками й досвідом під час проведення пленеру сакрального мистецтва й іконопису, а також знайомства з релігійним контекстом візантійського сакрального мистецтва, культурними взаємовпливами Сходу і Заходу.
Належить підкреслити, що протягом останніх років роботи, написані в Замлинні, показувалися понад 50 разів на виставках у багатьох містах України та Польщі.
Радіємо, що 4 січня Ви прибудете до нас на виставку робіт, написаних під час VI пленеру в Замлинні, котра відкриється 0 18-00 в галереї Бункермуз (Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 1)
Кшиштоф Савіцкі – консул РП в Луцьку;
Володимир Марчук – голова правління Волинської організації
Національної спілки художників України
2016 рік має
особливе значення для Католицької церкви – Папа Римський Франциск проголосив
його часом Надзвичайного Ювілею Божого Милосердя. Своє рішення він обґрунтував
так: „Сьогодні існує потреба в милосерді, важливо, щоб світські віруючі жили
ним та внесли його до різних соціальних сфер”[1]. У
відповідь на цей заклик напередодні проведення у Кракові Світових днів молоді,
в ході яких особлива увага мала бути звернена на постать Христа Милосердного, у
невеличкому волинському селі Замлиння, в Інтеграційному центрі, котрим
опікується отець Ян Бурас, відбувся вже VI Міжнародний пленер іконопису та сакрального
мистецтва.
Ця подія мала
непересічне значення. На землі, що стала свідком драматичних історичних подій,
польські й українські митці занурилися у таємницю Божого Милосердя, його силу,
що наповнює сучасний світ та обидва наші народи. Позаяк без такої перспективи
неможливим бачиться взаємне примирення і пробачення гріхів минулого. В буллі, в
якій проголошено Надзвичайний Ювілейний Рік Милосердя – Misericordiae vultus,
Папа Франциск написав: „Милосердя – основний закон, що живе у серці кожної
людини, коли вона щирими очима дивиться на свого брата, якого зустрічає на
життєвому шляху”[2].
Закликаючи до прощення, Святий отець охоче послуговується притчами, зокрема,
про немилосердного боржника, на прикладі св. Петра, якому Ісус наказав
пробачити сімдесят сім разів, а також паралелями між людським та Господнім
прощенням, аби показати, що всі разом і кожен окремо покликані щоденно жити в милосерді: „Блаженні
милостиві, бо вони помилувані будуть” (Мф 5,7).
Особливо
співзвучна з цими словами П’єта з Волині Еугеніуша Мольського,
написана в Замлинні. Витримана в синьо-червоних барвах, вона зображає Божу
Матір, яка тримає в обіймах тіло свого розп’ятого Сина. Ця ікона апелює як до
історичних подій, так і сучасності. В такому ж дусі працював К. Косцєша під час
створення Примирення = Милосердя. […].
Спільні
рефлексії, молитва і мистецька робота польських та українських митців на
волинській землі мають велике значення. Адже, Інтеграційний центр „Замлиння”
вже протягом кількох років служить пошукові нових площин для розвитку
польсько-українських відносин. Роздуми над різними аспектами милосердя
продемонстрували, наскільки ця тема є важливою для обох наших народів.
Катажина Якубовска-Кравчик
[2] Papież
Franciszek, Misericordiae vultus,http://papiez.wiara.pl/doc/2428419.Misericordiae-Vultus, [dostęp
dn. 15.08.2016].
Немає коментарів:
Дописати коментар