Петро Ландяк: Чи вдасться мені очолити корупцію в Тернополі?

Діяч , який називає себе громадським, Іван Ковалик відніс мене до переліку корупціонерів. І від цього в мені зародилась якась особлива внутрішня інтрига. Виникло питання : яке ж місце я займаю в рейтингу корупціонерів Тернополя і чи вдасться мені очолити омріяну багатьма вершину корупції? Знаю, що корупція- це закрита, в певній мірі невидима, тіньова діяльність, але поскільки мене вперше сюди "занесли" і чесно кажучи - я в цих питаннях новачок, то вирішив на цю тему говорити відкрито. Власне, хочу з найкращими друзями у Фейсбуці поділитись своїм першим "корупційним досвідом". Нeдругів та ботів прошу не звертати увагу на написане мною, адже відповідь вам давати не буду.

Так ось. Перший "корупційний" приклад. У 2011-ому році товариство, яке я очолюю, отримало містобудівні умови і дозвіл на розширення нашого закладу по вулиці Коновальця , 4. Після завершення всіх робіт ми ввели в експлуатацію новий об'єкт , тобто зареєстрували декларацію .

Після цього перед нами постало завдання оформити на цей об’єкт право власності, але враховуючи, що завершився договір оренди на земельну ділянку, ми змушені були його продовжити. І вже кілька років не можемо цього зробити. Не можемо, бо з політичних , а можливо і інших , мотивів депутати не голосували за прийняття рішення щодо переукладення договору оренди земельної ділянки. Не голосували - бо не хотіли, і немає на це ради... І що зробиш тим депутатам ? Очевидно, вони керувались такими "високими " принципами і засадами, що я їх навіть і зрозуміти не можу.

І тому ще раз запитую: "Що ж такого неправомірного і корупційного я вчинив?" І відразу даю відповідь: "Хотів і хочу укласти договір оренди землі , без якого декілька років не можу оформити законного права власності на свій об'єкт». Звичайно, я "дуже каюсь". Я не знав, що таке моє "надмірне" бажання- є корупційним. І ніяк не можу второпати , яку воно має за собою неправомірну вигоду???

Другий приклад. Кому цікаво- той може перевірити і уточнити той факт, що в місті і загалом в Україні зменшилась потреба у зворотній скляній тарі. Виробники активно закуповують порожні пивні пляшки, і практично до нуля зведено закупівлю пляшок горілчаних ,виних та склобанки для консервації. Відомий факт, що давно перестали розливати у склобанки майонез. І як наслідок, суттєво зменшилась потреба в роботі пунктів зі збору склотари.
Тому, у 2007-ому році , НЕ БУДУЧИ ДЕПУТАТОМ (!!!), я звернувся до міської ради з проханням на дозвіл зведення в місці знаходження пункту склотари, який належав нашому підприємству , і знаходився на земельній ділянці площею 5,1 сотих , індивідуального житлового будинку. Такий дозвіл у 2007-ому році я отримав.
Зведення будинку розпочав у 2008-ому і у 2013-ому році ввів будинок в есплуатацію ( зареєстрував декларацію готовності).

І знову почались митарства (на жаль, чи на щастя до них вже звик), бо три роки (!) депутати вперто не голосували за вилучення земельної ділянки від підприємства ,на балансі якого перебував пункт склотари, та блокували надання мені цієї ж ділянки , хоча на ній вже було збудовано індивідуальний будинок. Без цього рішення я три роки не міг оформити право власності на будинок.
І дивно , що ці мої , абсолютно законні бажання та дії, автором обвинувачення Коваликом були прирівнені до корупційних.
Отаким чином я «здійснив» два вчинки з високим ступенем "корупційної складовоі"!!!
Не знаю, наскільки я цією своєю відповіддю задовільним тих , хто активно коментував і звертався до мене своїми питаннями під дописом Івана Ковалика, але хочу вірити , що після цього крива корупції в Тернополі різко піде вниз…