2014 році харків’янин на псевдо «Самурай» ступає на шлях війни. Спочатку долучається до лав добровольчого підрозділу, а пізніше стає бійцем ЗСУ. На цих тернистих шляхах він зустрічає та втрачає близьких і друзів і вкотре замислюється над тим, чого варта боротьба за свою державу. На війну легко потрапити, але важко повернутися. У 2018 році Самурай – пацієнт психіатричної лікарні. Попереду ще один бій – із самим собою та діагнозом ПТСР.
А далі – повернення до цивільного життя: до родини, до роботи, до Харкова. Чи варто було все пережите на війні того, що він отримав зараз?....
Після перегляду фільму відбулося спілкування із режисером. Авторам найцікавішого питання було підписано візитівку фільму.
Також на заході були присутні експерт Тернопільської комісії Володимир Ханас, журналіст, дослідник Назар Наджога, голова спілки УБД "Збруч" Василь Весиловський, новообраний голова Копичинецької ОТГ Богдан Келічавий та громадський активіст Андрій Патола.
Показ фільму відбувався за підтримки Держкіно України і за сприяння Тернопільської кінокомісії та Громадської спілки "Об"єднання учасників АТО Тернопілля".
У цей же день копичинецькі гості відвідали Ванду Горчинську, підпільницю УПА. Щоправда від відповіді на формат майбутнього фільму ухилилися.
Немає коментарів:
Дописати коментар