Події, про які розповідають автори часопису, можуть бути фрагментом історії української культури, як у статті доктора філософських наук та письменника-романіста Петра Кралюка «Борис Тен: радянський, нерадянський, антирадянський?», або у статті доктора філологічних наук Володимира Звиняцьковського «Депозитарій історичної пам’яті чи територія її формування», над якими ламатимуть голови науковці. А можуть бути власне елементами самої української культури, як, наприклад, фрагмент майбутнього роману відомого українського письменника Василя Махна «Краснопис для ліворуких» або новела знаної літераторки Дзвінки Торохтушко «Потік Ірва». Особливе місце серед авторів займають, звичайно, поети. Це може бути авторитетний та улюблений читачами Борис Щавурський, популярний поет-пісняр Сергій Лазо, а можуть бути і молоді автори Павло Старух, Анастасія Михайлюк. Звичайно, не забуваємо й тих, хто вже давно в історії літератури, але далеко не все з написаного дійшло до читачів, як це сталося з віршами кременчанки Галини Гордасевич.
Значне місце у редакційному портфелі займають матеріали польської культури, зокрема, стаття директорки Кременецького музею Юліуша Словацького Тамари Сеніної про епістолярну спадщину класика польської літератури. Актуальною для сьогодення була презентація книги польського дослідника Влодзімежа Вільчинського «Словник української культури», з якої читач може дізнатися багато цікавого про себе, бо це – погляд на Україну з боку, з польського боку.
Польський читач теж може знайти для себе цікавинки в статтях про Антонія Мальчевського, Томаша Падуру, прочитати актуальні вірші Юрія Завадського, Роберта Рибицького…
Електронний часопис, на відміну від паперового, має додаткові можливості, тож, читаючи статтю «Україна у піснях», можна усі ті пісні послухати і побачити. Редакція започаткувала цикл матеріалів «Пісня про моє місто», у якому вже прозвучали пісні про Тернопіль, Львів, Бердянськ, Жешув, Холм.
У журналу великі перспективи. Польсько-український історичний та культурний контекст, у якому волею долі опинився Кременець, розкриває горизонти для молодих і досвідчених, музикантів і академіків, художників і перекладачів.
професор Олександр Глотов Значне місце у редакційному портфелі займають матеріали польської культури, зокрема, стаття директорки Кременецького музею Юліуша Словацького Тамари Сеніної про епістолярну спадщину класика польської літератури. Актуальною для сьогодення була презентація книги польського дослідника Влодзімежа Вільчинського «Словник української культури», з якої читач може дізнатися багато цікавого про себе, бо це – погляд на Україну з боку, з польського боку.
Польський читач теж може знайти для себе цікавинки в статтях про Антонія Мальчевського, Томаша Падуру, прочитати актуальні вірші Юрія Завадського, Роберта Рибицького…
Електронний часопис, на відміну від паперового, має додаткові можливості, тож, читаючи статтю «Україна у піснях», можна усі ті пісні послухати і побачити. Редакція започаткувала цикл матеріалів «Пісня про моє місто», у якому вже прозвучали пісні про Тернопіль, Львів, Бердянськ, Жешув, Холм.
У журналу великі перспективи. Польсько-український історичний та культурний контекст, у якому волею долі опинився Кременець, розкриває горизонти для молодих і досвідчених, музикантів і академіків, художників і перекладачів.
Немає коментарів:
Дописати коментар