Божий рецепт добра (Повт.Закону 10:12-13)

Час зі Словом Божим (До римлян 15:5-7)

Християнське життя в часи лиха і негараздів

У важких обставинах

Душпастирські нотатки
У важких життєвих обставинах, під час стихійного лиха, війни, епідемії тощо перед віруючими нерідко постають нелегкі питання, котрі потребують відповідей: «Чи зможу я, як зазвичай, ходити до Церкви, причащатись і сповідатись?», «Як мені належиться сприймати мій стан суворої ізоляції, вимушеного одинокого існування поза спільнотою віруючих і Церквою?» "Чи не наражатимусь я через це на гнів Божий?".

Мусимо визнати, що часи, виклики, випробування тощо різняться, як і життєві обставини, в котрі ми потрапляємо нерідко не з власної волі.

Молитва під час бід і лиха

Отче наш небесний, в цьому грішному світі нерідко трапляються негаразди і лихо, котрі важко збагнути нашому недосконалому розуму. Ми запитуємо себе: «Чому це стається? Невже ті, хто потерпів, чи загинув, були більшими грішниками, ніж ми?» І Ти запевняєш нас: «Ні!» Твоє Слово вчить нас не думати таким чином. Відповідно до Твоєї святої волі і Твого справедливого суду ми всі, без винятку, одного дня станемо перед Тобою. А нині ми молимось: Отче наш небесний, ми потребуємо Твого милосердя і Твого могутнього захисту. Вияви Своє милосердя до тих, хто страждає, співчуття та втіху до тих, хто оплакує своїх рідних і близьких. Допоможи тим, хто намагається полегшити їхні страждання, поблагослови їхні зусилля, провадь їх і керуй їхніми руки і вмінням, допоможи їм знайти найкращі способи помочі потерпілим. Допоможи також і нам, перебуваючи у твердій вірі і покладанні на Тебе, визначити для себе в подібних випадках те помічне служіння, котрим би ми могли прислужитися потребуючим. Дай нам, Господи, завжди пам’ятати, що одного дня кожен із нас може бути зненацька покликаний до вічности. Дай нам бути готовими до цього. Молимось про все це в ім’я Твого Однородженого Сина, а нашого єдиного Викупителя і Спасителя Ісуса Христа. Амінь.

Християнський похорон: для кого і про що?

Більшість людей твердо переконані, що християнський похорон призначається для будь-якої людині без жодних застережень, але це не так, бо він, власне, є ПРИВІЛЕЄМ саме для віруючих, християн, дітей Божих, котрі провадили християнське життя, молилися, слухали і читали Слово Боже, відвідували богослужіння у церкві, покладалися на Христа Спасителя, вірили в Нього, сповідали свою віру і мали надію на вічне життя і воскресіння. Він також призначається для немовлят, надто діточок християнських батьків, які уповають на Божу ласку. Дуже часто люди (і навіть деякі священики) помилково вважають, що під час похорону все зосереджується виключно на покійникові, його життєвому шляхові, його засмучених рідних та близьких. Частково це так і є, надто тоді, коли йдеться про побожну, віруючу людину, котра за життя покладалася на Христа, як Свого єдиного Господа і Спасителя, і тоді душпастир заохочує присутніх брати за взірець християнське життя і віру такої людини. ОДНАК, похорон головним чином є нагодою для проголошення присутнім Христового Євангелія. В таких обставинах людські серця часто найкраще налаштовані на слухання Божого Слова, обмірковування його та власного життя. Іншими словами – похорон є благодатним часом для проповідування Доброї Звістки про прощення гріхів, спасіння та життя у Божому Сині.