З
29 липня по 3 серпня у містечко Чортків на Тернопільщині завітав клуб
велосипедного туризму “Jednoslad”
з Добродзеня, що над Одрою, у Шльонську, на південному заході сучасної Польщі.
Подністров'я
якщо й приваблює іноземних любителях активних мандрів, то переважно спелеологів
та любителів водного сплаву. Велотуристи якщо час від часу й пролітають нашим
краєм, то зазвичай прямуючи до Львова, Кам'янця, Гуцульщини, Дністровського
каньйону… Опинившись у історичному центрі Чорткова, котрий вже не перший рік
перебуває у полоні стихійного базару, вони ошелешено крутять головами, не
розуміючи, що ж власне тут відбувається? Усвідомивши врешті-решт, що турист
наразі є зайвим елементом у цьому соціумі, поглинутому базарною буденщиною – прямують собі далі.
Тож
такого в історії Чорткова ще не було – аби команда велосипедистів-іноземців
подолала 850 кілометрів шляху, бажаючи познайомитися - не зі Львовом або Кам'янцем
- а саме з нашим краєм та його мешканцями!
Цього
разу четверо героїчних молодих чоловіків – Йозеф Влодаж, Януш Шафарчик, Лукаш
Урбанек та Вальдемар Грейнер – за сім днів пройшли трасу веломарафону, що
пролягла по території Польщі та України. І хоч старшому з них сповнилося вже 62
роки, а молодшому – лише 17, усі хлопці однаковою мірою продемонстрували
молодість духа і тіла - щодня вони
долали по 120 – 130 кілометрів шляху: без жодного автомобільного
супроводу, з чималим вантажем спорядження та подарунків, у спеку, що сягала 36
– 37 градусів, зупиняючись до нічлігу де доведеться, не забуваючи спілкуватися
з місцевими мешканцями, милуватися придорожніми краєвидами та знімати
фотохроніку своєї подорожі…
Чортків
вже не перший рік підтримує партнерські контакти з гміною Добродзень в
Опольському воєводстві, але такий неординарний візит поляків відбувся вперше. Клуб
велосипедного туризму “Jednoslad” діє у Добродзені другий рік поспіль. В якості
власної мети декларує пропагування
велотуризму, інших активних форм відпочинку,
здорового способу життя, підтримку природоохоронних та виховних
ініціатив. Об'єднує більше сотні учасників, що для містечка з 4-ма тисячами
населення, погодьмося, таки чимало. Щонеділі організовує пізнавальні та
спортивні тури краєм, участь у яких щоразу беруть 30 – 40 велосипедистів. Тобто мешканці Добродзеня, завдячуючи “Jednosladowi”, мають здорову альтернативу пасивному дозвіллю за чаркою та гастрономічними
втіхами… Детальніше про справи “Jednosladu” – отут: www.ktrjednoslad.pl
Програму
активного ознайомлення польських гостей з краєм сформував ЕГО «Зелений Світ» (http://greenworld.in.ua/).
Ми
намагалися якнайщільніше заповнити її різноманітними атракціями, показати те, що
у інших регіонах побачити неможливо. Перший день перебування велотуристів у
Чорткові був чисто відпочинковим. Розпочався він відвідинами костелу св. Станіслава
та військового польського цвинтаря - у супроводі отця-домініканина Ярослава
Кравця. По обіді була екскурсія містом під опікою місцевого краєзнавця Богдана Пустельника. Гості
оглянули замок Гольських (XVIІ ст.), дві унікальні
дерев'яні церкви: Успенську (середина XVІІ ст.) та Вознесенську (початок XVIІІ ст.), комплекс споруд колишнього
Монастиря Сестер милосердя (ХІХ ст.)
Увечері
«Зелений Світ» організував перегляд документального фільму «Авто*Мат», лауреата
фестивалю Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays
UA (http://www.docudays.org.ua). Приміщення для перегляду люб’язно надав
власник кав'ярні «Тарко». «Авто*Мат» - то історія перемог та невдач празького
велоклубу, котрий крок за кроком відвойовує міський життєвий простір від
нашестя автомобілів.
Наступного
дня гості спільно з колегами із «Зеленого Світу» опробували 40-кілометровий
велосипедний маршрут Чортків-Заболотівка-Улашківці-Нагірянка-Ягільниця.
Відвідали дерев'яну церкву Святої
Трійці (XVІІ ст.) у Заболотівці, монастир отців Василіян (XVIІ
– ХІХ ст.) в Улашківцях з
найдавнішою у краї іконою Богородиці (XVII ст.), історичне джерело Івана
Хрестителя. У Ягільниці оглянули музей історії села та костел Успіння
Богородиці (XVIІІ ст.) у супроводі директора музею Степана
Бубернака. Бамкнули
у костельні дзвони у пам'ять про Кароліну Лянцкоронську, котра відійшла у
вічність рівно 10 років тому…
У Нагірянці бачили кінний завод та замок
Лянцкоронських (XVI –
ХІХ ст.). Щоправда останній – лише через шпарку у
брамі. Природно в гостей постали запитання: «Кому
держава продала колишній замок? У скільки його оцінили? Що від того отримало
село? Що у замку зараз? Чому нічого не робиться? Чому неможливо пройти на
територію?».
Ввечері того ж дня відбувся
круглий стіл у міській раді. Директор краєзнавчого музею Яромир Чорпіта
розповідав про історію міста. ЕГО «Зелений Світ» представив ілюстровану хроніку
дій Подільського товариства туристично-кразнавчого (1925 – 1939), присвятивши
її 110-й річниці від народження Йозефа Опацького, піонера краєзнавства у
Чорткові.
У
наступні дні гості пройшли підземними маршрутами карстової печери «Млинки», загальна
довжина розвіданих лабіринтів якої нині сягає вже 50 кілометрів. То був справжній
бенефіс нашого колеги по «Зеленому Світу», одного засновників чортківського спелеоклубу
«Кристал» Володимира Компанійця. Поляки були просто в захваті від його
екскурсії! Володимир показав гостям сяючі підземні красоти, у реальність яких
просто таки з трудом вірилося!
Завершилася
програма перебування “Jednosladu”
у нашому краї дністровським сплавом Устечко-Заліщики, проведеним під
командуванням Андрія Мельничука, лідера ініціативи «Тіні Гардаріки» (http://tinigard.info), капітана катамарану на
ім'я «Моклеків». Щоправда, що означає та назва, гості забули спитати, тому що
від мінливих видовищ краєвидів дністрового каньйону постійно перехоплювало
дихання. Вокал-гітара Андрія - десь тонко-ліричний, а десь відверто
«батярський» - також щоразу перемикав емоції… Емоції того дня направду окрилювали: усі видерлися
на стінку каньйону у Жежаві, купалися у водоспадах у місцевості з назвою
Перед-Іванє та у Совиному Яру. Врешті-решт – наважилися поплавати й у Дністрі,
як ніколи каламутному після літніх злив...
Під
вечір пристали до берега біля парку Бруніцьких у Заліщиках, колишній
«подільській Рів'єрі». Колективне фото на згадку про той фантастичний сплав зробили
біля мосту через Дністер, який у вересні 39-го врятував життя не одній тисячі
поляків…
Словом,
вражень не бракувало! Було також чимало розмов у товариському колі:
обмірковували плани майбутньої співпраці, говорили про те, наскільки безцінним
природним та історичним спадком ми в отут себе володіємо і наскільки мало все
ще вміємо його цінувати…
Олександр
Степаненко
ЕГО «Зелений Світ»
Немає коментарів:
Дописати коментар