ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ правозахисної організації «Донецький Меморіал»

Відкрите звернення

правозахисної організації «Донецький Меморіал» з приводу незаконного використання                підрозділів спеціального призначення Державною пенітенціарною службою.

Президенту України

Генеральному прокурору України

Уповноваженому Верховної Ради з прав людини

Шановний пане Президент України!

Шановний пане Генеральний прокурор України!

Шановна пані Уповноважений Верховної ради з прав людини!

Звертаюсь до Вас з приводу систематичних порушень з боку Державної пенітенціарної служби України Конституції України та Законів держави  країни: протягом 2008-2012 років пенітенціарна служба використовує воєнізовані формування – підрозділи спеціального призначення без належного законодавчого регулювання їх діяльності. Особливо небезпечним є те, що вони використовуються для здійснення функцій, не передбачених Законом

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, «органи державної влади … , їх посадові особи мають діяти тільки  на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України».

Протягом 2008-2012 років єдиною законодавчою підставою існування підрозділів спеціального призначення в пенітенціарній службі є ст.ст. 6 та 12 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу». Згідно цьому Закону, ст. 6 визначає

6.1. Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з… воєнізованих формувань…, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

6.4. Структура, штати…  воєнізованих формувань…  та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону,

«Воєнізовані формування – підрозділи, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ».

Очевидно, що для того, аби ці воєнізовані формування (підрозділи спеціального призначення), могли функціонувати, має бути ухвалений відповідний нормативно-правовий акт (Положення, як визначено у п. 6.4 вищенаведеного Закону). Так і було, зокрема, після ухвалення наказу Держдепартаменту від 10.10.2005 № 167 «Про затвердження Положення про підрозділ спеціального призначення». Але на підставі Висновку Мінюсту  №15/88 від 24.12.2007 р. реєстрація даного наказу була скасована, його виключено 14.01.2008 р. з Державного реєстру нормативно-правових актів. Головна причина такого кроку – невідповідність норм Положення стандартам у сфері прав людини, в тому числі міжнародним. Подальше після скасування реєстрації наказу в Мінюсті використання підрозділів спеціального призначення могло відбуватись тільки за умови ухвалення нового Положення, яке б відповідало стандартам у сфері прав людини.

Відомство спочатку це і спробувало зробити. Але декілька спроб ухвалити оновлене Положення виявилися марними: відомство не змогло підготувати документ, який відповідав би стандартам дотримання прав людини, і Міністерство юстиції щоразу повертало проект документу на доопрацювання.

Це свідчить про надзвичайну важливість норм, що визначають коло компетенції та функцій діяльності підрозділів  спеціального призначення.

Без такого законодавчого забезпечення використання воєнізованих формувань не можливо, протизаконно, бо це буде порушенням вимог ст. 19 Конституції України.

Але Пенітенціарна служба всупереч вимогам Конституції країни їх використовує.

Тільки протягом  2010 року підрозділи спеціального призначення використовувались 253 рази, а у 2011 році – 306 разів. Як зазначає перший заступник голови ДПтСУ С. Сидоренко (лист № 2/1/2 – 350/Сд від 20.01.2012 р.) «підрозділами спеціального призначення ДКВСУ вживались заходи, спрямовані на запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, забезпечення безпеки засуджених і осіб, взятих під варту…». Не подаючи конкретики, він зазначає, що підрозділи «залучались до проведення режимних заходів в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах». Невідомо, які це заходи. Що саме робили бійці підрозділів? Зокрема, у Донецькому СІЗО 38 разів у 2010 році та 78 разів у 2011 році?

Відомо, що зазвичай бійці підрозділів залучаються до проведення обшуків. Але ж така функція підрозділів не передбачена Законом, і таке залучення є фактичним порушенням відомством вимог ст. 19 Конституції України. І такі порушення відбуваються регулярно.

З метою дізнатися позицію відомства щодо законодавчої неврегульованості діяльності підрозділів спеціального призначення «Донецький Меморіал» спрямував запит щодо законодавчих підстав їх діяльності. Листом № 2/1/2 – 038/ОГ від 14.03.2012 р. С. Сидоренко як В.о. голови відомства повідомив, що

«відповідно до статей 6 та 12 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» ПСП ДКВС України належать до воєнізованих формувань – підрозділів, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ.  

Відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ДПтС України входить до складу основних об’єктів які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом на території нашої Держави. На ДПтС України безпосередньо покладено здійснення заходів щодо запобігання та припинення злочинів терористичної спрямованості на об’єктах кримінально-виконавчої служби.

Безпосередньо службові обов’язки персоналу ПСП ДКВС України викладені у посадових інструкціях.

Також слід зазначити, що оновлена редакція проекту наказу про затвердження Типового положення про підрозділ спеціального призначення ДКВС України знаходиться на розгляді в Міністерстві юстиції України»

То ж керівник відомства підтвердив, що єдиною підставою існування підрозділів є ст. 6 та ст. 12 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», які не містять функцій та компетенції діяльності підрозділів, методів їх діяльності. Інших документів нормативного характеру не існує, типове Положення не ухвалено (до речі, протягом 4,5 років). А між тим підрозділи відомством використовуються.

Ми впевнені, що неспроможність пенітенціарного відомства підготувати впродовж більше чотирьох років нормативний акт, який відповідав би стандартам дотримання прав людини свідчить про стійку байдужість його керівництва до необхідності дотримуватись прав людини та Конституції країни та не може виправдовувати порушення Конституції України.

Шановні пане Президент України, пане Генеральний прокурор України, пані Уповноважений Верховної ради з прав людини!

Виходячи з наведеного, наполягаємо на поверненні діяльності ДПтСУ у сфері використання воєнізованих формувань у законодавче поле, для чого пропонуємо Вам:

1.      Негайно вжити  заходів до заборони використання підрозділів спеціального призначення ДПтСУ та інших воєнізованих формувань відомства без чіткого законодавчого визначення їх функцій та повноважень.

2.      Сприяти оприлюдненню проекту наказу та проекту типового Положення про підрозділи спеціального призначення, подані пенітенціарною службою до Мінюсту.   

3.      Притягнути до відповідальності осіб, причетних до незаконного використання у 2008-2012 рр. підрозділів спеціального призначення та інших воєнізованих формувань відомства, чия діяльність законодавчо неунормована.

4.      Проінформувати публічно громадськість про вжиті заходи з забезпечення дотримання вимог Конституції України у сфері використання підрозділів спеціального призначення  в ДПтСУ або про підстави не вжиття таких заходів.

31 липня 2012 р.