Василь Стуженко в "Народжені, щоб жити"

Перше, що приходить в голову після знайомства з Василем Стуженком: це - людина, для якої не існує перешкод.
Василь народився і все життя до війни прожив у Кривому Розі. Одинак у батьків, завзятий читач і хороший учень, він мав змогу поступати вчитись, куди душа забажає, і ніколи не мріяв стати військовим. Проте, з початку весни 2014-го у нього вже стояла напоготові тривожна валіза. А з 18 травня 2014 року він вже був на фронті у складі танкової бригади. Першим бойовим виходом солдата Стуженка був рейд під Іловайськ. Згодом його батальйон пройшов і Дебальцевський котел..
Під Іловайськом підрозділ, який підвозив БК і гармату на передову, потрапив в засаду. Василь отримав складні поранення руки, ноги, голови. Побратими думали, що Василь загинув. А через деякий час боєць прийшов до тями. Він повзком, втрачаючи свідомість та ховаючись у посадках, повз поки його знайшли і підібрали наші розвідники.
В Дніпрі, в Мєчниково Василеві ампутували руку й ногу. А з проблемами голови відправили у Київ. "Якщо долетить живий, - буде жити," - сказали лікарі. Він вижив. Але приходив до тями дуже довго і тяжко. Років два він просто не виходив з дому. До себе підпускав тільки побратимів, конфліктував з рідними. Навколо були люди, які не могли його зрозуміти, не могли сповна відчути й співпережити. І це пригнічувало.
Життя Василя змінили дві речі: спорт і зустріч з коханою. Спорт прийшов через таких, як він, побратимів з інвалідністю. А дружина - через Фейсбук. Світлана закохалась у посмішку Василя. Бо ми закохуємось не в тіло, а в характер і сутність людини. Вони одружились і Василь вдочерив доньку Світлани. Їх щирі посмішки і лагідні погляди один на одного - свідчення того, що в сім'ї панує любов.
Спорт же дав Василеві можливість подорожувати світом, здобувати важливі перемоги, займатись плаванням, стрільбою з луку, волейболом. А також жити поруч з побратимами - спортсменами з Invictus Games.
Василь - дуже позитивна людина. На сорок відсотків складений з металу, він і по суті своїй - Кіборг. Однак це не означає, що війна відступила. Бувають і складні часи, й Василь не приховує цього. Найкращий стимул жити для нього - сім'я. В проєкті "Народжені, щоб жити" ви побачите й почуєте історію її створення, зможете пройти з Василем шлях подолання надскладних перешкод. Щоб зрозуміти: те, що нас не вбиває - робить сильнішими.
Документальний телесеріал режисера Владислава Робського "Народжені, щоб жити" реалізується #запідтримкиУКФ