Перше, що приходить в голову після знайомства з Василем Стуженком: це - людина, для якої не існує перешкод.
Василь народився і все життя до війни прожив у Кривому Розі. Одинак у батьків, завзятий читач і хороший учень, він мав змогу поступати вчитись, куди душа забажає, і ніколи не мріяв стати військовим. Проте, з початку весни 2014-го у нього вже стояла напоготові тривожна валіза. А з 18 травня 2014 року він вже був на фронті у складі танкової бригади. Першим бойовим виходом солдата Стуженка був рейд під Іловайськ. Згодом його батальйон пройшов і Дебальцевський котел..
Під Іловайськом підрозділ, який підвозив БК і гармату на передову, потрапив в засаду. Василь отримав складні поранення руки, ноги, голови. Побратими думали, що Василь загинув. А через деякий час боєць прийшов до тями. Він повзком, втрачаючи свідомість та ховаючись у посадках, повз поки його знайшли і підібрали наші розвідники.
Ця угода є важливим кроком до спільної роботи задля підтримки родин, що постраждали внаслідок війни, а також військових та їхніх сімей. Ми прагнемо створити ефективну систему підтримки, яка допоможе підвищити рівень життєстійкості та психологічного здоров'я вразливих категорій населення.
Вони – герої та героїні нового проєкту ГО «Рушійна Сила», який називається «Шлях волонтера». 
Це історії людей, які після початку повномасштабного вторгнення стали на шлях волонтерства.
