Історичний аспект цієї операції був дуже важливий - українці відбили свою столицю у ворога. Декілька штрихів про тактичні напрацювання, які діяли в Українській Галицькій Армії і у Дієвій армії УНР від історика - дослідника Ігоря Крочака, а зараз офіцера однієї із служб ОК "Південь".
Ще раз про полк "чорношличників"...
Чорні Запорожці діють в кінному і пішому тактичному бойовому ордері разом з кінним підрозділом (дивізіоном) галицької армії... Відгуки хороші у командира Чорних Запорожців, та відчутна відмінність дій кавалерії вишколеної за різними бойовими статутами. Галичани діють в приміненні ординарів (інструкцій), австро-угорської кавалерії, Чорні Запорожці в тактичних порядках які застосовувались в кавалерії рос.імп.армії... В чому різниця запитаєте ви... В спішених бойових порядках в галицькій кавалерії офіцери ескадронів залишаються під час атаки біля коноводів на місці спішення ескадронів, атаку очолюють вахмістри (підстаршини). В полку "чорношличників" весь командний склад включно з командиром полку бере участь в атаці спішених кавалеристів.... Як вам різниця... Психологічні відмінності, відчутні були і тоді між вихованням воїнів двох військових шкіл...
Звичайно ця теза буде цікава перш за все тим хто глибоко цікавиться військовою історією, тактикою Першої світової війни - ну і психологізмами двох типів українців...
Ігор Крочак, військовий історик ( на фото відділ кінноти УГА рідкісна світлина оскільки власне галицької кавалерії було не так вже й багато, а також сучасні художні реконструкції одностроїв та старі фото Чорних Запорожців, однієї з кращих кавалерійських бойових частин укр.армії 1917-1921рр).
( Петро Дяченко... уривок з книги
"...17 серпня Запорожці, розгорнувшись на широкому фронті, в боях звільняють від большевицького війська терен свого наступу, осягнувши лінію Вівсяники - Самгородок. Чорний полк і далі забезпечує ліве крило. В районі Калинівки ворожа піхота вчинили опір. Полк спішився і пішов у наступ. У той час надійшов дивізіон кінноти 3-го Галицького корпусу. Домовились про спільний наступ. Перший раз маємо діяти з братами із-за Збруча. По короткій гарматній підготовці полк рушив, не відставали і Галичани, але перед цвинтарем довелося залягти, і тільки вихід нашої 3-ї сотні на тили ворога змусив большевиків піднести руки. Ми взяли полонених, а 3 важкі кулемети віддали галицькій кінноті. Дивним для нас було, що спішеним дивізіоном командував вахмістр, а всі старшини лишилися при коноводах. Дивувався і вахмістр, коли довідався, що в Чорних не тільки старшини, а навіть і командир полку брав участь у наступі, а коноводами у нас командують підстаршини..." )
Хронологія боїв Визвольних Змагань українців за липень-серпень 1919 року.
Наприкінці липня корпусу УСС вдалося розгромити Таращанську (44-у дивізію) 12-ї армії на північ від Кам'янця та ліквідувати загрозу знищення українських військ. Після цього підрозділи двох армій — наддніпрянської та галицької перейшли в наступ. 29 липня частини Запорізького корпусу — Чорні запорожці і 7-а дивізія визволили м.Проскурів. Одночасно на південному напрямку 3-а Залізна дивізія завдала поразки більшовикам у Вапнярській операції та звільнила місто та залізничний вузол Вапнярка.
Після цього штаб Дієвої Армії УНР, порадившись з командуванням УГА, наприкінці липня 1919 р. видав директиву про початок загального наступу 2 серпня 1919 р. Війська УНР і ЗУНР були поділені на 3 основні групи: Група Коростенського напряму — 2- Галицький корпус та Група Січових стрільців, Група Київського напрямку — Запорізька група, 1-й Галицький корпус та 3-й Галицький корпус, Група Одеського напрямку — Київська група Армії УНР, 3-а та Волинська дивізії. 2 серпня група Київського напряму почала Жмеринську операцію. Жмеринку було взято після запеклих боїв 9 серпня. 10 серпня була звільнена Вінниця.
(У публікації використано рідкісні фото галицької кавалерії, зазвичай кінні частини Дієвої армії УНР були чисельнішими )
Немає коментарів:
Дописати коментар