Під час мого візиту в Тернопіль поспілкувався з молоддю: студентами університетів та членами місцевого осередку Пласту – Національної скаутської організації України. Отримав велике задоволення від зустрічей і розмов з активною тернопільською молоддю, яка поставила мені чимало запитань. Виділив для себе кілька таких питань та ділюся відповідями на них з вами:
Що можу порадити тим студентам, які незабаром стануть випускниками?
Коли ми навчаємося у закладі вищої освіти, то звикаємо до своїх викладачів, стаємо єдиною університетською родиною. Тут ми отримуємо любов і знання, які в майбутньому будемо використовувати на благо іншим. І дуже важко, коли ми завершуємо вчитися в навчальному закладі, покидати таку родину. Проте це не повинно нас зупиняти, навпаки – має давати сили й натхнення рухатися далі, зберігаючи добрі стосунки з нашими вчителями й викладачами, які заклали добру основу для нашого майбутнього.
Як Православна Церква України ставиться до науково-технічного процесу?
Сучасна наука стрімко розвивається. Православна Церква не проти сучасних технологій, які застосовуються на благо. Адже будь-яку річ можна використовувати по-різному: на користь або на шкоду, навіть смертельну. Сучасні технології дозволяють робити неймовірні речі, але їх ми повинні використовувати для добра іншим.
Яка позиція Церкви щодо того, що сучасна жінка все частіше прагне реалізувати себе в кар'єрі, ніж у сімейному житті?
Ми за те, щоби чоловіки та жінки мали рівні умови для розвитку, зокрема в кар'єрі. Наприклад, якщо жінка може в певній галузі бути кращою, ніж чоловік, то чому ми можемо бути проти? Ми за те, щоб усі працювали над своїм розвитком. Тому в сім'ї мають бути стосунки взаємної любові та підтримки, без будь-якого приниження й насилля.
Як можна впоратися з тим, що пандемія коронавірусу зруйнувала плани багатьох молодих людей на майбутнє?
Пандемія – це явище, яке не буде тривати постійно. І поступово ми виходимо з цього стану. Ми повинні навчитися жити в такій ситуації з дотриманням норм заради нашої безпеки. Це не завжди просто, але цей час ми можемо використовувати для того, щоби вдосконалюватися. Ми не повинні падати духом, а маємо укріпити його й робити все для того, щоби в майбутньому було краще. Бо що виявила пандемія? Коли ми пройшли певний етап випробування, то зрозуміли, наскільки важливим для нас є спілкування з людьми й особисті зустрічі. Можливо, ми будемо цінувати більше цей час, який надається для безпосереднього спілкування.
Як в умовах світу можливостей протистояти гордині?
Сучасний світ закликає кожного з нас бути гордими. Зараз сучасна людина ставить себе в центрі світобуття, забуваючи про Бога. Вона намагається поставити в основі людське его, тобто людина вважає себе творцем, а відтак проявляє гординю… Бо гріх – це протидія Богові, віддалення від Нього. Але Господь завжди залишається досяжним, Він є поруч. Він невпинно стукає у двері нашого серця. Але ми настільки заклопотані якимись справами, що не чуємо цього стуку, а говоримо, що нібито це Бог не чує і не відповідає на наші прохання. Але від нас, від того, чи є у нас гординя, залежить наскільки ми близько чи далеко від Бога. Бо саме гординя є основою всіх інших майбутніх гріхів. Тому потрібно боротися й протиставляти їй наше смирення, бо Господь гордим противиться, а смиренним подає Свою благодать. Якщо ми намагатимемося бути смиренними і цю чесноту втілювати в своєму житті, то протистоятимемо гордині. Ба більше, зможемо побачити, що Бог є близько до нас. А Господь, у відповідь, допомагатиме й надихатиме нас робити добрі й корисні справи.
Дорогі у Христі брати і сестри! Бажаю, щоби ви досягали все нових і нових вершин, бо меж для вдосконалення ніколи немає. Ми можемо збагачуватися і науково, і духовно, і далі зростати у своїй силі. Нехай Господь благословляє нашу молодь!
#ВідкритаЦерква
Немає коментарів:
Дописати коментар