Він міг не йти на війну, не йти добровольцем і взагалі міг не йти воювати, навіть коли йому прийде повістка. Андрій Олекшій - багатодітний тато, який виховував трьох власних дітей і опікувався донькою трагічно померлої сестри.
Він міг залишитися вдома і мирно прокидатися вранці у своєму ліжку. Міг щоранку заварювати улюблений чай і снідати разом з коханою дружиною і дітьми, смакувати улюбленими стравами, спілкуватись з друзями.
Міг досягати ще більшої майстерності в улюбленій професії. Щодня обіймати своїх дітей, із задоволенням спостерігати, як вони ростуть, говорять нові слова, йдуть до школи.
Але він пішов добровольцем, щоб захистити спокій своїх дітей і наш з вами спокій. Його більше немає і він більше ніколи не зробить того, що міг би робити кожен день. Він віддав своє життя, щоб ми з вами могли займатись щоденними справами та жити в рідній Україні.
Олекшій Андрій Михайлович - доброволець, головний сержант, людина з великої літери. Підрозділ Андрія перебував у найгарячіших точках фронту. Звільняв Херсонщину, на сході воював в Бахмуті, захищав Курдюмівку, Кліщіївку. Захисник загинув у селі Залізне на Горлівському напрямку.
Герою назавжди залишиться 40 років. Він був та назавжди залишиться найкращим сином, батьком, чоловіком, другом.
Просимо підписати петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Андрію Олекшію.
Проголосувати можна за цим посиланням https://petition.president.gov.ua/petition/206608
Немає коментарів:
Дописати коментар