Артем Комісарчук в "Народжені щоб жити"

Що складніше - поранена душа, чи пошматоване тіло?
Складно судити, не переживши. Але спеціалісти кажуть, що душевні поранення заживають набагато довше і складніше, ніж тілесні. Саме такі рани душі ще й досі лікує ветеран-доброволець Артем Комісарчук, якому присвячено четверту новелу документального проєкту "Народжені щоб жити".
Тернополянин Артем Комісарчук з дитинства мав тонке і чуйне серце. Батьки згадують, що у них вдома постійно жили поранені тваринки і птахи. І це серце не залишилось байдужим, коли в країні почалася війна. На початку літа 2014 року Артем повернувся з Польщі, де на той час працював, і пішов добровольцем на фронт. Перше зіткнення з ворогом - розстріл під Волновахою. Артем з побратимами пішов у розвідку й потрапив у полон. Звільнити його вдалося лише через рік і п'ятнадцять днів. Більше року принижень, побоїв, псевдорозстрілів. Їх стільки раз обманювали з обміном, що, коли через двадцять обмінів Артема нарешті звільнили з полону, він закам'янів. Бо не міг повірити, що звільнення - не сон.
Друзі, батьки розповідають, наскільки важко було не тільки обійняти, а навіть просто підійти. Перші дні після полону - найскладніший час для виживання і адаптації на волі. Артем у фільмі докладно розповідає про те, що переживав і відчував тоді.
Допомагали батьки, але виручила робота і зустріч з дівчиною Тетяною, що згодом стала його дружиною. Тетяна була і є завжди поруч у всіх справах, планах і переживаннях Артема.
Період адаптації ветеранів в суспільстві значно ускладнюється неготовністю суспільства приймати цих людей. Це виявляється в поводженні людей в побуті, в працевлаштуванні, у ставленні при вирішенні ветераном своїх проблем з документами, здоров'ям тощо.
24 лютого 2022 року увечері Артем вже був у ТЦК. З його групою інвалідності, Артема навіть не схотіли слухати. Проте боєць знайшов шлях на фронт. Дружина цілком зрозуміла його. Згодом рідні дізнались, що Артем у госпіталі. До невилікованої душевної рани додались рани тілесні. Півтора роки Артем лежав в ізоляторі без руху. Зрештою його вдалося переконати, що ампутація ноги краще, ніж продовження лікування. Під час зйомок проєкту Артем зробив свої перші кроки. Лікарі впевнені, що він з тих, хто зуміє налагодити своє життя.
Документальний телесеріал "Народжені, щоб жити" реалізується #запідтримкиУКФ