Шановні колеги та колежанки! Цьогоріч у Тернопіль вже всьоме завітає Мандрівний фестиваль документального кіно з прав людини Docudays UA. Офіційний початок фестивалю 26 листопада. Крім показів фільмів заплановано багато цікавих правозахисних заходів. Про них ми детальніше повідомимо під час прес-конференції. Водночас у кожного з вас є унікальна нагода - ознайомитися з анонсами фільмів, що демонструватимуться цьогоріч у Тернополі, Бережанах та Зборові і запросити нас до себе в гості. Регіональний оргкомітет спільно з волонтерами розгляне Ваші пропозиції і зробить все можливе, аби завітати у Ваш заклад чи установу з обраним Вами фільмом. Свої пропозиції надсилайте електронною поштою khanas.volodymyr@gmail.com
Євромайдан. Чорновий монтаж
2014, Україна, 60’
РЕЖИСЕР
Володимир Тихий, Андрій Литвиненко, Катерина Горностай,
Роман Бондарчук, Юлія Гонтарук, Андрєй Кісєльов, Роман Любий, Олександр
Течинський, Олексій Солодунов, Дмитро Стойков
Три місяці революції. Від обуреного протесту до народного
єднання. Від каструль на голові до кийків і бронежилетів. Від ейфорії перемоги
до оплакування загиблих Небесної сотні. Революція як вибух пробудженої
гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження
новітньої історії України. У цьому році ми вирішили відмовитися від
фільму-відкриття, адже вся наша увага прикута до змін, що сьогодні відбуваються
в державі. Ми звернулися до режисерів, що знімали український протест, і попросили
надати нам їхні найкращі кадри. Епізоди майбутніх фільмів про Євромайдан
склалися у калейдоскоп революції, що не потребує коментарів. Ми пропонуємо до
вашої уваги хроніку Українського протесту. Проживіть з нами ці три місяці
боротьби, відчуйте і побачте революцію нашими очима.
Вегас
2013, Великобританія, 24’
РЕЖИСЕР
Лукаш Конопа
Посеред пустелі Невада розташована світова столиця розваг.
На піку економічної кризи троє мешканців Лас-Вегаса борються за здійснення
своєї американської мрії. Цей фільм – незвичний портрет міста – розкриває
сюрреалістичну, трагікомічну дійсність, приховану за неоновим сяйвом.
Дійсність, яку ніколи не побачать туристи.
День шахтаря
2013, Франція, 80’
РЕЖИСЕР
Ґаель Мокaер
В українському селі справляють напівкарнавальну церемонію в
застарілому радянському стилі. Аж раптом – шахта – така ж нещадна, як тюрма.
Щоб захиститися від хаосу, всі ховаються за своїми реєстраційними номерами, як
талісманами. Камера переносить глядачів глибоко в надра землі, яка поглинає і
водночас годує, зігріває і просвітлює своїх дітей. У цей убогий, виснажливий,
задушливий, тьмяний і тісний світ повзком вторгаються, брязкаючи металом і
здіймаючи пил, зігнуті чоловіки. Свято, означене кількома надувними кульками,
дає цим чоловікам трохи перепочити від повсякденності. Та чи справді їм
дихається легше на поверхні?
Йоанна
2013, Польща, 45’
РЕЖИСЕР
Анета Копач
Через записи в блозі Йоанна стала для багатьох читачів
втіленням життя, сповненого радості. В дописах вона детально й чесно розповідає
про свій побут; у неї прості цілі, як-от: організувати для родини подорож до
озер, в її планах на найближчий час – побачити, як син уперше їде на велосипеді
без допоміжних коліщаток. Йоанна починає вести онлайн-щоденник, коли
дізнається, що хвора на рак і жити залишилося три місяці. Тоді вона обіцяє
Ясеві, своєму п’ятирічному синові, що зробить усе можливе, аби протриматися якнайдовше.
І починає писати заради нього.
Капітан і його пірат
2012, Бельгія,
Німеччина, 84’
РЕЖИСЕР
Енді Вольфф
Кшиштоф Котюк, капітан вантажного судна Hansa
Stavanger, 2009 року протягом чотирьох місяців був заручником сомалійських
піратів. Режисер Енді Вольфф супроводжує капітана під час курсу психотерапії,
спрямованого на примирення з пережитим, відчуттям поразки й закидами звільнених
членів команди про те, що він співпрацював із піратами. Агадо, капітан
піратського судна, не потребує психотерапії. Він отримав майже тримільйонний
викуп і не втратив поваги своїх поплічників, його багаторічний досвід життя на
війні позбавляє будь-яких моральних дилем, що постають перед ним, а його розум
холодний через жування листя ката. Парадокс, але цих двох чоловіків об’єднує
взаємоповага, народжена під час викрадення. Фільм знайомить нас із двома
протилежними світами, дає унікальні свідчення основних учасників подій і
відкриває маловідомі подробиці міжнародної торгівлі.
Рілля
2013, Канада, 14’
РЕЖИСЕР
Ноемі Брассар
Лісанн вклала душу й серце в студентські протести 2012 року
в Квебеку. Коли заворушення почали вщухати, вона розгубилася й лишилася
наодинці зі своїми думками й мотивами. Коли студентський рух розпорошився,
Лісанн повертається до джерела конфлікту, намагаючись осмислити власні вчинки,
шукаючи слова, аби зрозуміти себе.
Містечко Ябукі
2012, Франція, 33’
РЕЖИСЕР
Міцуакі Сайто
Фукушіма важлива як географічна та історична локація. Вона
відома не лише через нещодавню ядерну катастрофу. Це також місце, що розділяє
для режисера «до» і «після», дитинство й доросле життя, минуле та майбутнє.
Фукушіма – це місто, звідки поїхав його батько і місто, куди повернувся Сайто.
Спокій, з яким працюють місцеві фермери, доводить, що життя й робота
продовжуються, незважаючи ні на що. Буддійський ритуал, яким батька режисера
проводжають в останню путь, не є кінцем існування, а початком перевтілення…
Кіноплівка
2012, Канада, 18’
РЕЖИСЕР
Джон Блуен
Дія фільму відбувається у проекційній кімнаті. Посеред
сеансу несподівано виникає плутанина з рулоном кіноплівки. Кіномеханік повинен
дуже швидко все виправити, не гаючи жодної секунди перед зміною рулону. Він
спокійно пояснює практиканту все, що слід зробити, доповнюючи інструкції
власними спогадами. Ця щира, бешкетна присвята вмираючій професії демонструє
правдиву майстерність і знята одним кадром.
Присмерк
2014, 61’
РЕЖИСЕР
Валентин Васянович
82-річна Марія та її хворий син Сашко живуть у глухій
провінції. Через серйозну недугу Сашко осліп. Він боїться смерті матері, але
Марія відчайдушно чіпляється за життя, усвідомлюючи, що нікому буде подбати про
її сина. Їхні вчинки можуть видаватися ірраціональними, проте вони демонструють
прагнення героїв не здаватися. Марія купує теля, Сашко починає навпомацки
майструвати трактор…
Ув’язнені
2013, Ізраїль, 56’
РЕЖИСЕР
Ліат Мер
Події фільму відбуваються у жіночій тюрмі «Неве Тірца», що
розташована у центральній частині Ізраїлю. Очима трьох героїнь – іудейки,
мусульманки і християнки – глядачі фільму спостерігатимуть дворічну історію
взаємин співкамерниць, а також стосунків жінок і тюремної охорони. В межах
крихітних камер досліджується етнічна різноманітність. Ці жінки відгороджені й
закриті від суспільства, а також від самих себе. Міцні й водночас уразливі
відносини між ув’язненими і персоналом тюрми, а також стосунки в'язнів між
собою сповнені загальною недовірою і, разом з тим, взаємоповагою.
Зона без вогню: Убивчі поля Шрі-Ланки
2013, Великобританія, 93’
РЕЖИСЕР
Каллем Макрей
Фільм присвячений останнім місяцям громадянської війни в
Шрі-Ланці, що тривала 26 років. Оповідь ведуть люди, котрі вижили у боротьбі.
Чи не найдраматичніші й найстрашніші відеокадри в історії, які є прямим
свідченням воєнних злочинів, масових страт, катувань, сексуального насильства,
були зібрані як безпосередніми жертвами, так і самими виконавцями. Саме ці
кадри формують провідний наратив фільму. Уряд був певен, що вийде сухим з води,
але лишилися свідки, і саме їхні сміливі розповіді, а також неймовірні відеозаписи
є кістяком цієї історії.
Лізо, ходи додому!
2012, Литва,
Естонія, 28’
РЕЖИСЕР
Оксана Бурая
Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й
жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують
ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється
переживати нескінченні запої батьків. Найбільш приголомшливим у цьому фільмі є
те, що він дозволяє усвідомити жах ситуації, але не піддатися темряві гнітючих
подій на екрані. У стрічці немає спроб подати якийсь соціологічний зріз – це
радше результат бажання якомога правдивіше зафіксувати дорослий світ крізь
незіпсутість дитячого сприйняття. Подібно до ранніх фільмів Лінн Ремзі, ця
робота стала однією із найпрекрасніших творів про дитинство.
Амосов – Сторіччя
2013, Україна, 59’
РЕЖИСЕР
Сергій Лисенко
Якщо зібрати всіх пацієнтів Миколи Амосова разом, отримаємо
населення невеликого містечка. А якщо порахувати всіх, кого врятували учні та
створений Амосовим інститут, – скільки їх? Область? Країна? Його досягнень
вистачило б на десяток видатних вчених-медиків, але Амосов цим не обмежився.
Лікар, інженер, кібернетик, письменник, громадський діяч, вчений, мислитель –
багатогранна та складна людина. Про таких кажуть «людина епохи Відродження».
Інтелект, здоров'я та творчі здібності були в нього гармонійно розвинуті. Він
володів унікальною здатністю спричиняти якісний стрибок вперед у будь-якій
справі, за яку брався. У чому секрет феномену Амосова? Яка внутрішня пружина
діяла в цій дивовижній людині?
Помаранчева зима
2007, США, 72’
РЕЖИСЕР
Андрій Загданський
Вибори Президента України, 21 листопада 2004 року. Два
кандидати: призначений «нащадок» влади Віктор Янукович – прем’єр-міністр в
апараті винятково непопулярного президента, й Віктор Ющенко – впливовий
опозиційний лідер. У президента Леоніда Кучми, який полишає свою посаду,
є своя ставка на цих виборах. Роками опозиція інкримінує йому численні злочини.
Найстрашніше звинувачення – співучасть у вбивстві опозиційного журналіста
Георгія Ґонґадзе. Найвищий шанс Леоніда Кучми на недоторканість після складення
повноважень – призначення «нащадком» Віктора Януковича. Наступного дня після
виборів провладні канали оголошують Віктора Януковича переможцем. Обурені
жителі Києва виходять на вулиці… Так почалась Помаранчева революція.
Путінські Ігри
2013, Німеччина,
Ізраїль, Австрія,
90’
РЕЖИСЕР
Алєксандр Ґєнтєлєв
Вперше за всю історію Зимових Олімпійських ігор змагання
проводять на субтропічному курорті. «Сочі 2014» за витратами на підготовку –
найдорожча Зимова Олімпіада, яка б’є всі рекорди за масштабами корупції та
манії величі. Для прикладу, на будівництво 45-кілометрової дороги до
Олімпійського селища були витрачені такі кошти, за які цю дорогу запросто можна
було б вкрити золотом або вимостити чорною ікрою. Режисеру Алєксандру Ґєнтєлєву
вдалося поговорити з багатьма ключовими фігурами – від мера міста Сочі та
корумпованих підрядників, сенаторів і лобістів, до президента Олімпійського
комітету Росії. Ці розмови допомогли авторові продемонструвати, що підготовка
цієї Олімпіади є відчутною екологічною загрозою та історією про величезне
розкрадання грошей.
Пуссі проти Путіна
2013, Росія, 60’
РЕЖИСЕР
Gogol’s Wives
2012 року дві учасниці анархо-феміністського гурту «Пуссі
Райот» були засуджені, за словами обвинувачів, до двох років у мордовських
трудових таборах за «хуліганство та розпалювання релігійної ненависті»... Гурт
та його прихильники є головними героями фільму, знятого людьми, що
документували їхні акції від початку й до ув’язнення: підготовку, репетиції,
запис, публічні виступи, затримання, суд, акції на підтримку учасниць гурту під
будівлею суду. Це не типовий документальний фільм із мораллю в кінці, а радше
хроніка подій, що дозволяє глядачеві зробити власні висновки. Режисери
залишаються анонімними.
Кафе «Вояж»
2013, Україна, 12’
РЕЖИСЕР
Роман Бондарчук
Вова – охоронець на приватному рибному підприємстві. У
радянські часи і на початку 90-х він очолював рибгосп. Нині спостерігає життя
на узбіччі, зі свого «офісу» – покинутого придорожнього кафе «Вояж». Його
розповіді й пригоди поступово відкривають нам картину сучасної України.
Позапрограмний фільм
Південний кордон
2014, Україна, 13'
РЕЖИСЕР
Сергій Лисенко, Андрій Лисецький
Фільм розповідає про волонтерів, які з перших днів анексії
Криму Російською Федерацією допомагають українській армії обладнати кордон,
забезпечують прикордонників, батальйон територіальної оборони
"Сармат" та земляків-добровольців, які йдуть воювати в зону АТО,
одягом, продуктами, бронежилетами, касками, оптичними прицілами, тепловізорами
та іншим обладнанням.
Немає коментарів:
Дописати коментар