Річниця смерті Василя Барвінського

9 червня українська та світова музична спільнота відзначила 55 років від дня смерті великого українського композитора Василя Барвінського, котрого не стало 1963 року.
Здоров'я Барвінського та його дружини, піаністки Наталії Пулюй (дочки всесвітньо відомого винахідника Х-променів Івана Пулюя) було непоправно зрушене надстресовними впливами, котрі сталися не в один день:

це і Друга світова війна, коли Барвінський як директор Вищого Музичного інституту ім. Лисенка фактично самостійно рятував інструменти, бібліотеку, меблі і навіть життя студентів та викладачів, влаштовуючи для них потрібні документи та захищаючи від депортації до трудових таборів Німеччини; це і переживання нових життєвих потрясінь від "визволення" радянськими окупантами та виживання в умовах тоталітарного радянського режиму Сталіна; це і втрата та розлука з рідними чотирма дітьми, і головне - пережите судилище в рідних стінах музичного інституту, де композитора оголосили "ворогом народу" та заслання подружжя 60-літніх (!) Василя та Наталії у далекі землі концтаборів ГУЛАГу (Мордва, пос. Потьма https://www.google.com/…/data=!4m5!3m4!1s0x41464d5647c6bfed…), де Барвінським вдалося бачитися всього лиш декілька разів за всі 10 страшних років тюрми.

Внаслідок таких нелюдських випробувань у композитора розвинувся цироз печінки, розпад котрої розпочався за три дні до смерті...а дружину композитора розбив параліч внаслідок інсультів...Читаємо зі спогадів:
"Лікарі кажуть, що найбільша небезпека його здоров'ю — з боку печінки. 6 червня 1963-го починається її розпад. Галина Грабець переповідає: "Прибіг Степан, лікар, і тихо прошептав: "Цьоцю, це ще три дні життя". Болю професор не відчував, лише слабнув щораз більше. Дивувався, чому так багато людей його відвідують. Його немічна дружина зуміла все приховати від нього і керувала відвідинами так, щоб він зміг ще побачити тих людей, які були йому любі". 9 червня 1963-го Василь Барвінський помер. Реабілітували його за рік. З Наталією Іванівною, коли дізналася про це, від хвилювання трапився другий інсульт. Невдовзі її теж не стало."https://gazeta.ua/…/_mene-bili-i-zmushuvali-pidpisu…/500755…

На похованні Василя Барвінського труну з тілом композитора несли студенти Вищого Музичного інституту ім. М.Лисенка. Хор студентів співав уривки з "Реквієму" В.А. Моцарта, "Козака несуть" в обробці М.Леонтовича та "Чуєш, брате мій" в обробці М.Колесси.
Наталія Пулюй також похована в родовій гробниці Барвінських, що на Личаківському кладовищі, поле №3. Але, як бачимо по фотографії з Личаківського кладовища, імені дружини композитора на пам'ятній плиті не зазначено...
На фото:
1) Гробниця Барвінських, Львів, Личаківське кладовище, поле №3.
Джерело