Місто без бруківки – як село без церкви. Бо бруківка належить до таких речей, котрі маркують собою міський простір. Сама вже її наявність на дорозі натякає на вік та значну історію бурґу. Коли в’їжджаєте в місто й бачите забруковані вулиці – маєте певність, що тут можна побачити щось цікаве, що тут варто спинитися й роздивитися уважніше. Бруківка – це дух та збереження залишків атмосфери минулого, чого з кожним роком в Теребовлі стає все менше.
В цивілізованих країнах, де трохи часу існував тренд на те, аби знімати кам’яне мощення й класти замість нього асфальт, визнали неправильність такого кроку й повертають бруківці втрачені території. Та навіть віддають нові під її юрисдикцію.
Щодо теребовлянської ситуації, то варто нагадати, що проблемна бруківка лежить на центральній вулиці, котра є найжвавішою в місті. 4 смуги асфальту, котрі обіцяють покласти дорожники в цім випадку приведуть до наступних наслідків: по-перше, частина водіїв намагатиметься розігнатися по місті, створюючи аварійні ситуації; по-друге, щоб зробити 4 смуги, ймовірно доведеться зменшити розміри тротуару.
Обидві дії знову йдуть в розріз із урбаністичними практиками в цивілізованому світі, де основна увага завше приділяється пішоходам, бо ними є всі міщани, за котрими й закріплюється пріоритет в дорожньому русі. Далі міста орієнтуються на велосипедистів, і лише тоді – водії.
Тому важливо зберегти бруківку, лише переклавши її, бо вона виконує й роль лежачого поліцейського, змушуючи водіїв бути обережнішими.
Також варто зауважити відсутність достатньої кількості переходів на цій ділянці дороги, що провокує пішоходів порушувати правила дорожнього руху й переходити її будь-де.
Тепер розберімося з перевагами та недоліками появи асфальту замість бруківки.
Переваги:
Зросте швидкість проїзду через середмістя, що є некритичним показником, адже це невелика ділянка.
Шум від їзди по бруку та вібрація сильніші, тому асфальт в плані шумоізоляції кращий для мешканців будинків, чиї вікна виходять на вулицю Князя Василька. З іншого боку, мозаїчна бруківка, котрою застелена вулиця князя Василька дає менше вібрації.
Недоліки:
Асфальт є куди менш міцним матеріалом, ніж бруківка. Оскільки об’їзної довкола Теребовлі немає, тож всі фури продовжуватимуть гнати через середмістя, що знищить асфальт ще до наступної весни. Його доведеться постійно перекладати й витрачати гроші, на відміну від бруку, котрий можна перекладати раз на кількадесят років.
Не менш важливою може стати втрата історичної приманки для гостей міста та важливого атрибуту міського життя. Перенесення її на іншу вулицю нагадує ідеї минулої влади, котра пропонувала протестувати не на Майдані, а на окраїнах Києва. Врешті, чи варто нагадувати про роль бруківки в Революції Гідности?
Третій недолік – звуження пішохідного простору.
Також не слід забувати про підвищення рівня небезпеки: і потенційних наїздів на пішоходів, і автомобільних аварій.
В ідеалі – міській раді варто задуматися над тим, щоб прибрати із центральної дороги рух взагалі і зробити її пішохідною. Теребовлі вкрай бракує такого громадського простору, де городяни почувалися би хазяями. Вільні від автомобільного руху пішохідні зони одразу стають справжньою серцевиною міста, притягуючи до себе і самих міщан, й різні кафе та атракції, роблячи місто привабливішим і для гостей, і для самих жителів.
Інше питання, наскільки реально перевести автомобільні потоки? Ймовірно, що втілення цієї ідеї стане можливим радше після появи об’їзної довкола міста. А до того часу потрібно просто перекласти бруківку, аби автомобілі не черкали дном каміння.
Аби ви не думали, що теребовлянський скандал є якимсь особливим, то подібна ситуація нещодавно розгорталася у Львові на вулиці Бандери, де стару бруківку хотіли змінити на асфальтне покриття. Львів’яни змогли відстояти бруківку та автентичний дух свого міста. Тому для теребовлянців це теж має стати справою честі.
В цивілізованих країнах, де трохи часу існував тренд на те, аби знімати кам’яне мощення й класти замість нього асфальт, визнали неправильність такого кроку й повертають бруківці втрачені території. Та навіть віддають нові під її юрисдикцію.
Щодо теребовлянської ситуації, то варто нагадати, що проблемна бруківка лежить на центральній вулиці, котра є найжвавішою в місті. 4 смуги асфальту, котрі обіцяють покласти дорожники в цім випадку приведуть до наступних наслідків: по-перше, частина водіїв намагатиметься розігнатися по місті, створюючи аварійні ситуації; по-друге, щоб зробити 4 смуги, ймовірно доведеться зменшити розміри тротуару.
Обидві дії знову йдуть в розріз із урбаністичними практиками в цивілізованому світі, де основна увага завше приділяється пішоходам, бо ними є всі міщани, за котрими й закріплюється пріоритет в дорожньому русі. Далі міста орієнтуються на велосипедистів, і лише тоді – водії.
Тому важливо зберегти бруківку, лише переклавши її, бо вона виконує й роль лежачого поліцейського, змушуючи водіїв бути обережнішими.
Також варто зауважити відсутність достатньої кількості переходів на цій ділянці дороги, що провокує пішоходів порушувати правила дорожнього руху й переходити її будь-де.
Тепер розберімося з перевагами та недоліками появи асфальту замість бруківки.
Переваги:
Зросте швидкість проїзду через середмістя, що є некритичним показником, адже це невелика ділянка.
Шум від їзди по бруку та вібрація сильніші, тому асфальт в плані шумоізоляції кращий для мешканців будинків, чиї вікна виходять на вулицю Князя Василька. З іншого боку, мозаїчна бруківка, котрою застелена вулиця князя Василька дає менше вібрації.
Недоліки:
Асфальт є куди менш міцним матеріалом, ніж бруківка. Оскільки об’їзної довкола Теребовлі немає, тож всі фури продовжуватимуть гнати через середмістя, що знищить асфальт ще до наступної весни. Його доведеться постійно перекладати й витрачати гроші, на відміну від бруку, котрий можна перекладати раз на кількадесят років.
Не менш важливою може стати втрата історичної приманки для гостей міста та важливого атрибуту міського життя. Перенесення її на іншу вулицю нагадує ідеї минулої влади, котра пропонувала протестувати не на Майдані, а на окраїнах Києва. Врешті, чи варто нагадувати про роль бруківки в Революції Гідности?
Третій недолік – звуження пішохідного простору.
Також не слід забувати про підвищення рівня небезпеки: і потенційних наїздів на пішоходів, і автомобільних аварій.
В ідеалі – міській раді варто задуматися над тим, щоб прибрати із центральної дороги рух взагалі і зробити її пішохідною. Теребовлі вкрай бракує такого громадського простору, де городяни почувалися би хазяями. Вільні від автомобільного руху пішохідні зони одразу стають справжньою серцевиною міста, притягуючи до себе і самих міщан, й різні кафе та атракції, роблячи місто привабливішим і для гостей, і для самих жителів.
Інше питання, наскільки реально перевести автомобільні потоки? Ймовірно, що втілення цієї ідеї стане можливим радше після появи об’їзної довкола міста. А до того часу потрібно просто перекласти бруківку, аби автомобілі не черкали дном каміння.
Аби ви не думали, що теребовлянський скандал є якимсь особливим, то подібна ситуація нещодавно розгорталася у Львові на вулиці Бандери, де стару бруківку хотіли змінити на асфальтне покриття. Львів’яни змогли відстояти бруківку та автентичний дух свого міста. Тому для теребовлянців це теж має стати справою честі.
Немає коментарів:
Дописати коментар