Завтра, 24-го січня, о десятій ранку в Тернопільському окружному адміністративному суді спробують поставити «крапку» у двадцятивосьмирічній історії газети «Свобода» –
тиражному часописі краю, який доклався до творення сьогодення, формував у читацьких серцях любов до нашої стражденної неньки-України. Упродовж цих років газета, маючи двох засновників – обласну раду та облдержадміністрацію, почасти балансувала над проваллям, бо писати правду, маючи двох «державних наглядачів», було карколомним для редакторів та й усього редакційного колективу. Але ми старалися не кривити словом. Бо слово вбиває не згірш, ніж зброя.
тиражному часописі краю, який доклався до творення сьогодення, формував у читацьких серцях любов до нашої стражденної неньки-України. Упродовж цих років газета, маючи двох засновників – обласну раду та облдержадміністрацію, почасти балансувала над проваллям, бо писати правду, маючи двох «державних наглядачів», було карколомним для редакторів та й усього редакційного колективу. Але ми старалися не кривити словом. Бо слово вбиває не згірш, ніж зброя.
Закон про роздержавлення комунальних ЗМІ мав стати не те, що звільненням «від ярма» (ми завжди протистояли будь-якому диктату), а вільнішим ходом «Свободи», уже без умовностей і «трьох крапок». Роздержавлення відбувалося по усій країні, тож ніхто не очікував, що місцева влада буде діяти всупереч Закону України. Але…
Час від часу «Свобода» повідомляла читачів про загрози, які нависали над газетою у процесі реформування. Спочатку обласна рада дала згоду на реформування газети у першому етапі роздержавлення, згодом «передумала». Складалося враження, що усе робилося для того, аби реформована газета потрапила у «потрібні руки».
Втратити жирний кусень у вигляді багатотиражної і розкрученої обласної газети – чи здатна пробачити таке влада? Ні!
Після того, як у середині жовтня минулого року «Свобода» перетворилася у товариство з обмеженою відповідальністю, обласна рада почала тотальний наступ, як мовиться, на усіх фронтах: поліція, прокуратура, СБУ – з надуманими звинуваченнями про порушення у процесі роздержавлення і нестримним бажанням повернути «зухвалу дитину» під своє крило. Але розкрутити кримінальний процес не вдалося.
З нового року «Свобода» постала перед читачами уже вільною. Та й назад дороги немає – законодавець чітко визначив часові межі діяльності комунальних ЗМІ – першого січня 2019 року. Але що закон для обласної ради?! Майже випадково редакція довідалася про план обласної ради знищити газету руками адміністративного судочинства. У Реєстрі судових рішень ми натрапили на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 500/2686/18. Із знеособленого тексту ухвали (усі судові рішення у Реєстрі подаються без зазначення прізвищ, назв значної кількості юридичних осіб) за реквізитами заснування юридичної особи ми розпізнали … себе. Обласна рада звернулася з позовною заявою до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними, скасування реєстраційної дії/номеру запису -16461450000011640 та дату запису: 16.10.2018 року. За цими реквізитами зареєстроване наше товариство з обмеженою відповідальністю. Що це означає? Відверто кажучи, скасувавши реєстрацію, закривається товариство – закривається і газета, засновником якої є товариство.
Суддя розцінила цей спір як справу незначної складності, що підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Не вважала за потрібне залучити товариство третьою стороною.
Отож, якби не випадковість, ми й не знали б, що завтра буде вирішуватися наша доля – «спрощено» і по-тихому, бо у списку призначених до розгляду справ на Інтернет-сторінці Тернопільського окружного адміністративного суду ця справа … не значиться.
Чим обгрунтовує обласна рада свої наміри закрити газету – теж не відомо, оскільки позовної заяви у редакції не бачили. У вівторок редактор звернувся до суду із заявою про залучення нашого товариства третьою стороною на боці відповідача. Чи залучать – дізнаємося уже завтра. Такий процесуальний статус дав би можливість захищатися, протистояти, оскаржувати…
Гарантуємо: вбити «Свободу» по-тихому не вдасться! Й взагалі вбити не вдасться – за нами тисячі передплатників, читачів, за нами журналістська спільнота, правозахисники, міжнародні місії, врешті, за нами – Закон!
Колектив редакції газети
Немає коментарів:
Дописати коментар