Смертний хоровод дітей

31 липня у «Свободі» вийшла перша стаття «Коли вони вмирали, їм дзвони не грали…», де вперше були опубліковані імена розстріляних (з Тернополя, Зборівського та Тернопільського районів) енкавеесівцями у Великому Глибочку 28 червня 1941 року. Після цієї публікації були телефонні дзвінки як у редакцію газети, так і до краєзнавця з с. Великий Глибочок Мирона Сагайдака. Як розповідав пан Мирон, телефонували навіть зі США. Люди слізно дякували, бо давно зверталися у різні архіви у пошуках подальшої долі своїх родичів, які були позначені як зниклі безвісти. В середу у газеті «Свобода» вийде стаття про людей зі Зборівського району, яких призвали у 1941 р. в радянську армію і які у «Книзі пам’яті» зазначені як зниклі безвісти, а насправді були знищені у Великому Глибочку. Ще одна чорна сторінка нашої трагічної історії буде розкрита. 

Вбити «Свободу» в суді...

Завтра, 24-го січня, о десятій ранку в Тернопільському окружному адміністративному суді спробують поставити «крапку» у двадцятивосьмирічній історії газети «Свобода» –

тиражному часописі краю, який доклався до творення сьогодення, формував у читацьких серцях любов до нашої стражденної неньки-України. Упродовж цих років газета, маючи двох засновників – обласну раду та облдержадміністрацію, почасти балансувала над проваллям, бо писати правду, маючи двох «державних наглядачів», було карколомним для редакторів та й усього редакційного колективу. Але ми старалися не кривити словом. Бо слово вбиває не згірш, ніж зброя.

Храми та фігури св. Івана Хрестителя на Тернопіллі

Вітаю усіх Іванів, Іваночок, Івановичів та Іванівних, щоб для для вас цвіла не лише папороть, а квітували усі квіти та Ваші справи!
Свято Івана Купала на мапі Тернопілля
Купайло, Купайло,
Де ти зимувало?
Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі,
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку.
Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі та християнські традиції. Вогонь, вода, ліс, цвіт папороті, віночки, палаюче колесо… Містика і романтика.

"Віра і воля" та "Червоний" у Мангуші

Маріупольська книжкова толока і Тернопільська КіноКомісія презентують книгу-комікс "Віра і воля" та історичний роман Андрія Кокотюхи "Червоний"./Місце проведення - РБК смт. Мангуш. Початок о 14-00 13 квітня 
Після презентації - перегляд фільму Зази Буадзе "Червоний".
Спікер і модератор зустрічі - Volodymyr Khanas, експерт Тернопільської кінокомісії, краєзнавець.

Віктор Уніят : І храми можуть подорожувати

Тернопільська земля багата легендами, пов’язаними з релігією, замками, храмами. Зокрема, одна із них розповідає, як на село Комарівка на Кременеччині у 1675 році напали татари. Захопивши ясир, вони залишили у церкві коней. І, видно, з волі Божої храм разом із татарськими кіньми провалився під землю
Подібною є легенда, з якої дізнаємося, що давним-давно на землях села Золота Слобода на Козівщині було місто Краснопіль, у центрі якого, стояла велика церква. Та якось на Великдень, який припав того року на Благовіщення, вона провалилася.

Віктор Уніят: Великодній кошик на мапі Тернопілля

Посвятили ми лозу (села Лози – Збаразького, Лозівка – Підволочиського і Теребовлянського, Лозова – Тернопільського, хутори Боськи поблизу с. Біла Чортківського і Дерилози біля с. Городниця Гусятинського районів) на Вербну неділю (села Вербів – Бережанського і Підгаєцького, Вербовець – Лановецького, Вербівці – Теребовлянського), посвяченою лозою привітали родину звісткою про Великдень, побажали всім здоров’я і поставили на видному місці – хай береже оселю цілий рік.

Якби не ті Василі...

ЯКБИ НЕ ТІ ВАСИЛІ, НЕ БУЛО Б ДІТЕЙ У СЕЛІ…
Вироджуються на Тернопільщині нині села, все рідше там чути дитячий сміх і колядки. Чи то вже Василі не ті, чи Василихи, чи в чомусь іншому причина. Пригадую як в дитинстві дражнили Василів: «Василю, на нитку тебе засилю, на будяк тебе повішу та й ся тобою потішу».