Люди говорять про війну всюди : на зупинках, в транспорті, у дворі. Та знали б люди, що відчуваю я, коли думаю про тата, який воює там - на сході країни. Зброя таткова – молитва! Він головний капелан Добровольчого Українського Корпусу Правого Сектору, служить у 5 окремому батальйоні. Псевдонім у татка “Пустельник”, а за межами фронту, він - отець Петро Бурак . Татко. Відправляється на ротацію, коли розуміє – він нам потрібен тут. Затримується в Тернополі татко ненадовго, адже зараз, коли триває війна, на передовій його чекають, він там потрібен. «Важко, але я для себе зробив висновок, що мені легше там, ніж тут сидіти перед телеекраном чи комп’ютером. – Каже тато. – Простіше бути на передовій, де все бачиш своїми очами, де ніхто не здатний тебе надурити. Взагалі я не називаю ті події АТО, я називаю це – війною. Бо речі треба називати своїми іменами, політкоректність – це не для мене».
З 1994 по 1999 рр. служив у Дніпродзержинську. Там і познайомився з Дмитром Ярошем, вінчав його. За шість років служіння на Сході організував греко-католицькі парафії у Дніпропетровську, Кривому Розі, Запоріжжі, Кременчуці і в кількох селах цих областей. З 2002 р. головний капелан ВО “Тризуб ” ім. Степана Бандери.
Батальйон, де служить тато, розташований на межі Дніпропетровської та Донецької областей у таборі "Дружба". І там він, як головний капелан, проводить служіння та є духовним наставником бійців. До слова, мій тато правив Службу Божу навіть в Пісках, куди мало який священик ризикне добратися.
Суть капеланської служби полягає в тому, аби дати змогу бійцям долучатися до святих речей, – можливість щодня бути на Божественній Літургії, посповідатися, прийняти Святе Причастя, благословення, здійснити освячення потрібних речей, в тому числі й зброї та набоїв, взяти благословення перед тим, як вирушати на передову, у вир війни. «Але що найважливіше в роботі капеланів – бути серед бійців і жити разом з ними, надавати не лише допомогу пастиря християнського, але бути психологом, давати їм можливість поговорити і не обов’язково, щоб ці бійці поділяли мою конфесійну приналежність чи мої погляди на світобудову, на Бога чи на Богів, бо серед бійців є і язичники. Проте незалежно від конфесійної приналежності бійці мають змогу поговорити і заспокоїти своє сумління. Особливо враховуючи, що після тривалого перебування серед вибухів, мін, градів люди зазнають психічних травм», – розповідає татко.
Під час революційних подій у Києві тато жив на Майдані. До пожежі в Будинку Профспілок, ночував у кімнаті, де Ярош проводив прес-конференції.
Удома татко радить не дивитись телебачення і робити руханку кожного ранку. І коли запитуватимуть про настрій або справи, потрібно відповідати, що все прекрасно.
Коли запитуємо татка про війну він відповідає:
- У середині літа була надія, що ця війна закінчиться до зими, але різного роду політичні жонглювання призвели до того, що зараз сподівань на те, що війна закінчиться швидко, немає. Мабуть, це все надовго. Але не тому, що бійці не готові здобути українську територію. А тому, що нема політичної волі керівництва держави. Адже будь-яка війна, і ця – не виняток, дуже вигідна багатьом людям. Вони мають з цього зиск.
У вбивстві ворога тато не бачить гріха.
- Слова "не вбий" у Святому письмі згадуються приблизно 5 разів, а інструкція, як і при яких умовах потрібно вбити, ну мабуть, в разів 10 більше, - каже він. - Очевидно заповідь "не вбий" вказує на те, що не є виправданням вбивство безневинного. А в даному випадку ми маємо справу з агресією. І якщо не противитися злу, то смертей буде більше. Тай де ви бачили, щоб скажених собак лікували. А ті всі терористи, найманці, інакше як “скажені собаки” не назвеш, їх убити – це не лише не гріх – це подвиг.
І як би не було важко відпускати татка, туди – на війну – ми розуміємо, що по-іншому він не може. Він змінився вже, він міняється на краще щораз, хоча він прекрасна людина, люблячий і справедливий тато, людина. І він завжди каже і переконаний у тому: з любов’ю і молитвою у серці ми переможемо.
студентка I курсу Тернопільського коледжу університету “Україна”
16 лютого 2015 року
Немає коментарів:
Дописати коментар