"Мала Березовиця: село і люди (в хорошому розумінні цих слів). Це - чи не єдине село Збаразької громади, встановити витоки якого виявилося дуже важко. В. Уніят в «Тернопільщині. Історія міст і сіл» пише про кін. ХVІІІ ст., але не дає посилання! Якщо є Нижчі Луб'янки, то є і Вищі, якщо є Старий Збараж, то був і Новий, якщо є Великий Раковець, то є і Малий, але ж Велика Березовиця – на відстані біля 30 км по прямій.
Можна, звичайно, з натяжкою, припустити, що топоніми Старий-Новий, Верхній-Нижній (Івачів, наприклад, - по течії), Вищі-Нижчі, теоретично, мали би бути на, відносно, невеликій відстані один від одного (є винятки Старий-Новий, Збараж, наприклад). А от, Велик(а)ий-Мал(а)ий – не обов'язково (Глубічок, наприклад). Достатньо, аби власники-дідичі любили назву і тоді клонування забезпечене. Березовицею (тепер – Великою), відомою, принаймні, з середини ХVІ ст., володів син княжни Ельжбети Андріївни Збаразької і королівського писаря Вацлава Баворовського, двоюрідний брат Януша князя Збаразького – Миколай. Дочка останнього Анна – була дружиною, вже відомого нам, князя Александра Порицького – власника Опріловець(!). Знищення-відродження населених пунктів після регулярних "візитів" предків наших теперішніх кримських друзів, траплялися того часу не рідко і я більш ніж впевнений, що Порицькі та їх спадкоємці назвали топонім на честь одного з родових містечок – Березовиці. Докази, сподіваюся, будуть найближчим часом.., - відзначив Руслан Підставка. - З відомих дідичів чи табулярних власників села з джерел та тогочасної преси знаємо таких: Станіслав Моравський (22.07.1818, 1832 р.), Роман Моравський (Roman Morawski-Gryza de Murawy Laski h. Ślepowron 1845 р.), Станіслав Антоній Моравський Гриза (Stanisław Antoni Morawski-Gryza de Murawy Laski h. Ślepowron), Леонард барон Блажовський (1860 р.), Мечислав Конопацький (1902 р., 1904 р.)".Євстахій Ясеньовський у Збаражчині пише про якогось поміщика Карапіка, котрому в другій половині ХІХ ст. належав фільварок в М. Березовиці та описує, на мій погляд, трохи фантастичну історію про «собачу ферму». Про власника цього ж фільварку, росіянина Толстого, що володів ще якимось фільварками на Збаражчині, в історії повне «мовчання джерел». Дуже цікавим видається, наведений автором епізод, що «на поч. ХХ ст. фільварок перейшов до поміщика Конопацького з села Кобилля, який залишався його власником до 1939 р». Дуже цікавою і трагічною є історія руйнації села (за винятком церкви, костелу і кількох житлових будинків) під час І-ї світової війни, коли поблизу проходив фронт. Про історію спорудження малоберезовицької церкви Св. Миколая дуже епічно пише видання «Духовні святині Збаражчини».
"Але, М. Березовиця цікава не тільки таємничою історією і храмовою архітектурою (хоча про костел відомостей не подає навіть Ю. Кахель; мабуть він (костел) належав не до оо. Бернардинів, а до Тернополя), а й людьми – уродженцями села та його власниками! Зокрема це: Зигмунд Завірський був габілітованим доктором філософії (професором Львівської Політехніки та Познаньского університету, деканом філософського відділення Ягелонки); доктор права, президент Львова і Кракова, міністр уряду Австро-Угорщини в справах Галичини і Володимирії, українофоб Флоріан Земялковський; підполковник і військовий діяч ІІ-ї РП Адам Лазарович; філософ і теолог, багатолітній ректор і професор Люблінського католицького університету Мечислав Альберт Крампец; один з фундаторів І-ї приватної української гімназії у Збаражі, педагог, патріот і громадський діяч Андрій Шеліга (†1928 р.); громадський діяч, випускник Станіславівської дяківської школи, регент церковного хору, акціонер СТ і банку «Дністер» Трохим Побігушко та його молодший брат Филимон (доктор богослов’я, студії в Інсбруку (Австрія), катехит Золочівської державної гімназії) – організатори сільської читальні «Просвіти», - відзначив Руслан Підставка. - Крім, вище перерахованих (інформація про них в повному обсязі доступна в мережі) уродженців Малої Березовиці, до історії села мав безпосереднє відношення і близький родич дідичів Язловця – Леонард барон Блажовський. Одним словом, кількість відомих (в різних значеннях цього слова) осіб на 1 морг території села ЗАШКАЛЮЄ. Про більшість з них для україномовного читача інформація в мережі не доступна, а про решту – вкрай НЕДОСТАТНЯ! БУДЕМО ВИПРАВЛЯТИ".
Немає коментарів:
Дописати коментар