Заява голів Тернопільської, Івано-Франківської, та Львівської обласних рад
Олексія Кайди, Олександра Сича та Олега Панькевича
Червоні прапори нерозривно пов’язані із масовим насильством, державним терором і комуністичним геноцидом. Для України – це символ її поневолення та тотального нищення Нації.
Піднімати такі прапори – означає схвалювати злочини проти людства, солідаризуватися з масовими вбивцями, виправдовувати геноцид.
Піднімати червоні прапори – означає зухвало глумитися з пам’яті мільйонів людей, яких замучили московсько-большевицькі кати, заморили голодом, вивезли на сибіри, розстріляли по ярах і лісах або кинули до тюрем і концтаборів.
Піднімати червоні прапори – означає знущатися з пам’яті 100 мільйонів людей, знищених світовим комунізмом у ХХ столітті.
Своїм нечуваним за брутальністю і цинізмом рішенням Верховна Рада України протиставила себе не лише українській Нації, яка найбільше постраждала від комуністичної окупації, але і світовій громадськості. 2006 року ПАРЄ резолюцією № 1481 закликала засудити злочини тоталітарних комуністичних режимів. 2009 року Парламентська асамблея ОБСЄ засудила нацистський та сталінський режими, «які принесли геноцид, порушення прав та свобод людини, воєнні злочини та злочини проти людства», а Європарламент визначив 23 серпня як Загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму.