понеділок, 20 листопада 2017 р.

Docudays UA мандрував Підволочиськом

У Підволочиську відбулися покази  документальних  фільму в рамках Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays.UA
Голова ГО "Гроно ініціатив" Cluster of the initiatives місцевого партнеру фестивалю  Оксана Кузьменко розповідає:
Хочу висловити свою подяку регіональному координатору Docudays.UA Volodymyr Khanas - без Вас не було би нічого.
Подяка директору "Будинку культури" Діані Поп'як, яка надала нам тепле приміщення для перегляду фільмів, а також ввічливому технічному персоналу - все пройшло гладко і без заминок.
І також подяка вам - глядачам, які прийшли на кінопоказ, незважаючи на таку похмуру осінню погоду. Нас було мало, але ми були!
Фільм "Процес. Російська держава проти Олега Сенцова" вразив в саме серце, заставив по тілу бігати "міріади мурашок" і в деяких моментах на очі наверталися сльози.
Кінострічка була ніби "зшита" зі шматочків відео різних періодів з життя Олега, ділячи його на "до" і "після".
Коли Сенцову і Кольченко винесли вирок на позбавлення волі 20 і 10 років відповідно, українці посміхалися. Олег наприкінці сказав дуже пам'ятні слова:
«Тут всем все понятно. Суд оккупантов не может быть справедливым по определению. Ничего личного, ваша честь. Понтий Пилат, когда посидел на Луне, когда его простили, он ушел по лунной дорожке с Га Ноцри и сказал ему, что знаешь, главный грех на земле – это трусость. Это написал великий писатель Михаил Булкаков, и я с ним согласен» - Олег Сенцов"

Див. також відгук на фільм поетеси Жанни Юзви
 Кінопоказ наступного дня , зокрема фільм  "Природа мого серця" (фільм про дику природу та вплив людства на неї) прокоментувала вчителька історії Наталія Довгань


Мешканка Підволочиська Ірина Зарічна так прокоментувала стрічку "Домашні ігри" «Дякую за можливість відвідати кінопоказ. Дуже цікаве і повчальне кіно. Після перегляду залишаються змішані відчуття. Наші буденні клопоти ніщо в порівнянні з проблемами героїні. Сама по суті ще дитина, занурюється в доросле життя. Таке випробування, дається тільки сильним людям. Бачиш реальність зі сторони, і я думаю в нас пів країни таких, які боряться за виживання ( маю на увазі різні соціальні сфери: онкохворі, кинуті сам на сам з своїми хворобами, пенсіонери без родини, які живуть на одну пенсію, покалічені АТОшники, кинуті на призволяще і т.д) В даному кіно кінець оптимістичний і надіємось ,що все в них буде добре😉»
Світлини Оксани Кузьменко

Немає коментарів:

Дописати коментар