За словами керівника громадської ради при Біляївської РДА Юлії Тернової, реалізація проекту будівництва ГЕС на Дністрі може призвести до екологічної катастрофи.
Завідувачка кафедрою гідроекології і водних досліджень Одеського екологічного університету Наталія Лобода зазначає, що гірська частина річки Дністер займає близько 17%. Її перекриття може призвести до того, що вода перестане надходити в середню і нижню частини річки.
А керівник Гідрометцентру Чорного та Азовського морів Віктор Ситов заявив, що будівництво ГЕС знищить унікальні заповідники, а Дністровський каньйон, мешканцями якого є близько 200 видів реліктових рослин, буде затоплений. При цьому в воді будуть накопичуватися шкідливі речовини, які отруять її і зроблять непридатною для пиття.
Цю позицію вони оприлюднили під час прес-конференції "Нові загрози Дністру", котра відбулася в Одеському кризовому центрі.
Про рух "Вільний Дністер"
Підписатися під петицією "7 кроків для збереження річок України".
Знимка із Всемережжя
Текст звернення
Текст звернення
Президенту України
Порошенку П.О.,
Прем*єр-міністру України,
Гройсману В.Б.
Порошенку П.О.,
Прем*єр-міністру України,
Гройсману В.Б.
Ми, громадяни України, вчені та громадськість Одещини, звертаємо Вашу увагу на те, що на регіон, розташований в басейні р.Дністер насувається екологічна катастрофа..
Відомо, що 13 липня 2016р. Кабінет Міністрів України прийняв Програму розвитку гідроенергетики до 2026р., згідно якої на річці Дністер планується будівництво шести гідроелектростанцій. На спорудження цього каскаду ГЕС розраховують витратити близько 2 млрд. доларів США, взятих у кредит у міжнародно-фінансових організацій. Нам, громадянам України обіцяють, що виконання прийнятої Програми і будівництво даних ГЕС вирішить багато назрілих проблем – енергонезалежність, захист від паводків, соціально-економічний розвиток регіону. Зрозуміло, що це дуже важливі питання, але – якою ціною буде сплачено за їх вирішення?
Басейн річки Дністер — це спільна транскордонна водна зона України та Республіки Молдови і є єдиним джерелом води, у т.ч. питної, у регіоні.
Середній та Нижній Дністер вже кілька десятиріч знаходиться під постійним пресингом діючих об*єктів гідроенергетики, а саме – Дубосарської ГЕС, Дністровських ГЕС-1, ГЕС-2 та ГАЕС. В результаті діяльності цих гідроелектростанцій ми вже маємо:
- погіршення самоочисних властивостей річки,
- порушення гідрологічного режиму, зниження рівня і дефіцит води,
- збіднення біорізноманіття, втрату рибних ресурсів,
- погіршення якості води, в т.ч. питної,
- висихання заплав і пов*язані з цим часті пожежі,
- погіршення стану екосистем Нижньодністровського НПП, яке прогресує.
Ці небезпечні зміни також порушують міжнародні забов*язання України. У пониззях Дністра знаходяться два рамсарських водно-болотних угіддя – «Межиріччя Дністра і Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які, за умов створення запланованого каскаду ГЕС, припинять своє існування. Нагадаємо, Україна забов*язалася їх підтримувати, приєднавшись до Рамсарської Конвенції.
У 2012 році при підтримці ЄЕК ООН и ОБСЕ було підписано договір між Урядом Республіки Молдова і Кабінетом Міністрів України про співробітництво у сфері охорони довкілля и сталого розвитку басейну річки Дністер. Нажаль, пройшло 4 роки, а наша країна так і не ратифікувала цей документ. Ми маємо спільний транскордонний водний простір, але не виконуємо правил добросусідства, що приводить до напруження у відносинах з Республікою Молдовою.
Згідно стратегії адаптації до змін клімату в басейні річки Дністер (2015), яку склали спільно з Україною, Молдовою, ОБСЄ, Європейською економічною комісією ООН і Програмою «Довкілля і безпека» ЮНЕП ООН, зона Нижнього Дністра в наступному десятиріччі буде відчувати зростання дефіциту вологи.
Відомо, що 13 липня 2016р. Кабінет Міністрів України прийняв Програму розвитку гідроенергетики до 2026р., згідно якої на річці Дністер планується будівництво шести гідроелектростанцій. На спорудження цього каскаду ГЕС розраховують витратити близько 2 млрд. доларів США, взятих у кредит у міжнародно-фінансових організацій. Нам, громадянам України обіцяють, що виконання прийнятої Програми і будівництво даних ГЕС вирішить багато назрілих проблем – енергонезалежність, захист від паводків, соціально-економічний розвиток регіону. Зрозуміло, що це дуже важливі питання, але – якою ціною буде сплачено за їх вирішення?
Басейн річки Дністер — це спільна транскордонна водна зона України та Республіки Молдови і є єдиним джерелом води, у т.ч. питної, у регіоні.
Середній та Нижній Дністер вже кілька десятиріч знаходиться під постійним пресингом діючих об*єктів гідроенергетики, а саме – Дубосарської ГЕС, Дністровських ГЕС-1, ГЕС-2 та ГАЕС. В результаті діяльності цих гідроелектростанцій ми вже маємо:
- погіршення самоочисних властивостей річки,
- порушення гідрологічного режиму, зниження рівня і дефіцит води,
- збіднення біорізноманіття, втрату рибних ресурсів,
- погіршення якості води, в т.ч. питної,
- висихання заплав і пов*язані з цим часті пожежі,
- погіршення стану екосистем Нижньодністровського НПП, яке прогресує.
Ці небезпечні зміни також порушують міжнародні забов*язання України. У пониззях Дністра знаходяться два рамсарських водно-болотних угіддя – «Межиріччя Дністра і Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які, за умов створення запланованого каскаду ГЕС, припинять своє існування. Нагадаємо, Україна забов*язалася їх підтримувати, приєднавшись до Рамсарської Конвенції.
У 2012 році при підтримці ЄЕК ООН и ОБСЕ було підписано договір між Урядом Республіки Молдова і Кабінетом Міністрів України про співробітництво у сфері охорони довкілля и сталого розвитку басейну річки Дністер. Нажаль, пройшло 4 роки, а наша країна так і не ратифікувала цей документ. Ми маємо спільний транскордонний водний простір, але не виконуємо правил добросусідства, що приводить до напруження у відносинах з Республікою Молдовою.
Згідно стратегії адаптації до змін клімату в басейні річки Дністер (2015), яку склали спільно з Україною, Молдовою, ОБСЄ, Європейською економічною комісією ООН і Програмою «Довкілля і безпека» ЮНЕП ООН, зона Нижнього Дністра в наступному десятиріччі буде відчувати зростання дефіциту вологи.
При всіх уже існуючих складних екологічних умовах у дністровському регіоні України та у Молдові, які вже існують, реалізація планів будівництва нових ГЕС тільки погіршить ситуацію. Буде посилюватися негативний вплив на екосистеми, економіку, відбудуться великі втрати водних ресурсів.
Відомо, що не було проведено оцінку впливу даної Програми на оточуюче середовище, Програму не було узгоджено з Міністерством екології та природних ресурсів України. Громадські слухання якщо і проходили, то не за правилами та для вибіркової аудиторії.
Науковці та громадські активісти Одещини наполягають на необхідності наступних заходів -
- накласти мораторій щодо проведення ТЕО та спорудження ГЕС на р.Дністер;
- необхідно провести прозору оцінку гідроенергетичного потенціалу р.Дністер і можливих негативних наслідків будівництва нових гідровузлів на р.Дністер;
- створити спільну з Республікою Молдова річкову комісію;
- ратифікувати Дністровський басейновий договір від 2012року.
Відомо, що не було проведено оцінку впливу даної Програми на оточуюче середовище, Програму не було узгоджено з Міністерством екології та природних ресурсів України. Громадські слухання якщо і проходили, то не за правилами та для вибіркової аудиторії.
Науковці та громадські активісти Одещини наполягають на необхідності наступних заходів -
- накласти мораторій щодо проведення ТЕО та спорудження ГЕС на р.Дністер;
- необхідно провести прозору оцінку гідроенергетичного потенціалу р.Дністер і можливих негативних наслідків будівництва нових гідровузлів на р.Дністер;
- створити спільну з Республікою Молдова річкову комісію;
- ратифікувати Дністровський басейновий договір від 2012року.
Голова Громадської ради при Біляївській РДА,
Тернова Ю.В.
Тернова Ю.В.
Зав.кафедрою гідроекології та водних досліджень
ОДЕКУ, проф.,доктор геогр.наук,
Лобода Н.С.
ОДЕКУ, проф.,доктор геогр.наук,
Лобода Н.С.
Керівник Гідрометцентру Чорного та Азовського морів,
Канд. геогр.наук,
Ситов В.М.
Канд. геогр.наук,
Ситов В.М.
Доцент ОНУ ім..І.І.Мечникова, канд..біол.наук,
Попова О.М.
Попова О.М.
Зам.директора Нижньодністровського НПП,
Канд..біол.наук,
Губанов В.В.
Канд..біол.наук,
Губанов В.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар