Вікторія Амеліна розповіла тернополянам, як
дивитись на проблеми очима собаки
Сьогодні, 6 травня, в рамках проведення
мистецького фестивалю «Ї» на одній з локацій відбулась дискусія під назвою
«Родинні історії з білими плямами, або для чого дивитись на історію ХХ століття
очима пуделя»
Як розповідає авторка, колись вона мала непогану
роботу в IT- компанії і дана проза є
чимось новим для комунікації.
- Я
для себе зрозуміла, чому не пишу поезії, бо там важливий голос. В мене свого голосу немає, а в поезії важливо знайти
інтонацію,- каже
Вікторія Амеліна, - Для мене погляд пуделя в книзі первинний, я мала історію в
голові, але вона
змінювалась від того, що я бачила. Ця книжка про родину, яка не говорить одна з одним і там говорить собака.
Головний герой роману полковник радянської армії, який служив за Союзу.
Це книжка про втрату ідентичності і її пошук. Події відбуваються від 1991 до 2005 року, все, що відтворено в ті часи залишається
актуальним і зараз.
- Цією книжкою я намагаюсь об’єднати образ Львова, об’єднати
сучасну і радянську історію. Коли мене запитали чи Львів є пострадянським містом, я сказала що - так, звичайно, бо, якщо ми відділяємо міста - це дивне чорнобіле бачення світу.
Німець Надя
Немає коментарів:
Дописати коментар