27 червня, я засинав в дідовій хаті в Добрівлянах, слухав дощі і нутром передчував, що стихія прокачає мене поповній на сплаві "Серце Каньйону". А вже 28 червня зустрічав "Збірну України", людей які з'їхались мандрувати зі мною Тернопіллям, Франківщиною, Буковиною і швидкоплинним Дністром.
Після відвідин Бучача і шляху розбитими дорогами Півдня Тернопільщини, переїхавши міст і по-обідавши ми стартували з села Незвисько, що на правому березі Дністра.
Пригоди почались після відвідин Раківецької фортеці. Місцева жителька, баба Дарка, відганяючи корову додому порадила сховатись від зливи в літній кухні, що біля стежки, яка веде до фортеці. Ми заховались. Слухали зливу годину, потім другу, потім третю. Врешті розібрали речі з катамаранів і принесли в літню кухню. Ночувати вирішили під дахом.
Розпалили стару пічку. Я забрав Анна Терн з "Порту Раківець"(пізніше дізнався, що "Порт Раківець" збанкрутував), а баба Дарка розселила мою команду в старій хаті біля літньої кухні.
Йшов за Анею, я споглядав, як велика злива розмила сільські дороги, повалила столітні мури і підтопила городи. Я люблю стихію, вона дає зрозуміти, які ми слабкі перед сильним циклоном, потужним громом і сотнями блискавками, що вдаряють поруч. В стихії відчуваю себе максимально живим...
На другий день сплаву, фактично за три години ми пройшли 23 кілометри, місцями нас несло Дністром з швидкістю 12,5 кілометрів на годину і це точно рекорд проходу на катамарані. Йшли повз розмитті схили каньйону і десятки водоспадів. Місцеві дідусі і бабусі говорили, що не пам'ятаюсь такої потужної зливи в своєму житті.
Другу ніч, ми теж зустріли під дахом над головою в селі Хмелева, частина групи жила в туристичному комплексі, а частина в пасічника Романа. Двоє дівчат навіть в прямому розумінні спали на вуликах з бджолами.
:-)
:-)
За ніч паводок тільки посилився, вода стрімко прибувала і виходила на заплаву. Оглянувши річку, я прийняв рішення далі не йти і не ризикувати життям новачків - паводковий Дністер, то не жарти.
Більшість моє команди роз'їхались, а от пан Роман і Руслана, залишились зі мною в Хмелевій, щоб на четвертий день побачити Панораму Заліщик з Хрещатика.
Друзі, Марія, Світлана, Аня, Оля, Ігор, Надя, Злата, Мар'яна, пан Віктор, Руслана і Марія, велике вам дякую з витримку і командний дух. Нам не пощастило пройти маршрут, але пощастило побути в стихії в якій в мене з туристів ще ніхто не був.
Дякую моєму партнеру Viktor Kucher і Заліщицьке туристине бюро, що в складну хвилину не пожаліли авто і швидко знайшли нас під час стихії... Треба нам разом подумати, щоб спорядження на сплаві максимально було готове до екстремальних умов...нічого більше не мокло і речі були максимально захищені від сильного дощу...
Друзі, а вас запрошую вже цієї неділі пройтись під мостами Києва в сплаві Острови, мости й каяки - сплав Дніпром в Києві
Краща якість фото за посиланням: https://drive.google.com/…/1B_Leyv-2jb-69uxmyN_v4PCeQlAgN4li
Немає коментарів:
Дописати коментар