Євген Зенон Стахів – інженер, доктор наук з водних ресурсів, професор, відомий американський науковець, керівник Інституту географії та екології Університету в США, директор Міжнародного центру ЮНЕСКО з управління водними ресурсами з українським корінням.
У 2007 році Зенон Стахів став лауреатом Нобелівської премії Миру серед числа вчених-експертів з питань зміни клімату. Зенон Євгенович каже: «До певної міри, одержання Нобелівської премії – справа удачі: потрапити в потрібне місце і в потрібний час».
Народився видатний гідролог 21 грудня 1944 року у Львові, в сім’ї відомого українського підпільника, діяча Організації українських націоналістів Євгена Стахіва. Про себе Зенон Євгенович розказує так: «Залишився спомин тата, що мамина родина жила у Львові. Моя родина – християни, які вважають себе українцями, і я вважаю, що народився в Україні.
Багато українців, які виїхали у 1944 році, були патріотами, вони були в ОУН і УПА. Я виростав, як і мої друзі, у дусі патріотизму. Це нам передали наші батьки. Школу українознавства я мусів відвідувати у суботу. А після школи був «Пласт», потім народні танці. Тобто був зайнятий українськими справами».
Батько Зенона Стахіва Євген Стахів був діячем українського підпілля на Донбасі, в Маріуполі й у місті Луганську в роки Другої Світової війни. Був одним із засновників Української Головної Визвольної Ради. У 1997 — отримав український орден «За заслуги». А 2006 — отримав орден князя Ярослава Мудрого. До останніх днів свого життя він зберігав ясний розум і завжди цікавився подіями в Україні.
Доречі, старший брат Євгена, рідний дядко Зенона, - Володимир Стахів народився на Тернопільщині. Під час навчання у Берліні брав активну участь в українському студентському русі, активний член ОУН , журналіст, співредактор журналів «До зброї» і «Сучасність», був міністром в уряді Ярослава Стецька.
Євген Стахів, батько Зенона завжди був переконаний і казав: «…Вірю, що треба писати правду про події без огляду на те, подобається це комусь чи ні. Правда допоможе розібратися історикам в подіях, що відбувалися на українських землях, і хто був героєм, а хто лише хоче жити коштом інших…», Він був автором двох направду знаменитих книг - «Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя», яка вийшла друком 1995 року та оновленої книги спогадів «Останній молодогвардієць» 2004р.
28 лютого 2019 року Зенон Стахів, нобелівський лауреат, приїхав у Львів та вперше погасив маркований конверт штемпелем «Львів – відкритий для світу». І признався, що не очікував такої уваги до себе. Зенон Євгенович пригадує своє перше враження про Україну 1991року: «Звісно, що за ці роки багато змінилось в країні».
Стахів прочитав лекцію викладачам і студентам Львівських університетів про Паризьку угоду щодо зміни клімату, зокрема говорив про те, якою має бути інфраструктура, щоб забезпечити водою людей, про викиди парникових газів у світі. Метою угоди є стримати підвищення температури у межах 2 градусів за Цельсієм до кінця століття.
Щодо перспектив у науці він виокремив кілька напрямків – розвиток штучного інтелекту, нанотехнологію, біологічну та інформаційну технології.
Учений зауважив: «Це створить цілком новий для нас світ через 50 років. Україна має потенціал і таланти, освічену молодь, систему університетів. Україна має збільшувати фінансування науки, щоб люди тут залишались».
Стахів – автор понад 100 наукових праць та 150 технічних звітів. Зенон Стахів також був автором підручника «Практичні інженерні підходи до адаптації клімату». Розповідаючи про свою родину згадав про українських лауреатів Нобелівської премії. Хоча офіційно в Україні немає жодного такого, однак, на думку Стахіва, таких багато, бо чимало лауреатів народилися на території етнічних українських земель. Всього він нарахував десять таких, але йому підказали, що це число значно більше і назвали феноменальну цифру – 54 людини. Євген-Зенон особливо наголосив на іменах Володимира Вернадського та Івана Пулюя, які, на його думку, повинні були отримати Нобелівську премію. Українці можуть вважати своїми Нобелівських лауреатів, які народились в Україні», – наголосив науковець.
Отже,сьогодні маємо значну кількість високодостойних інтелектуалів, котрі є елітою світового соціуму. І мусимо через просвітництво ознайомлювати сучасну молодь із нобелівським рухом, до якого безпосередньо причетна й Україна, як видатним феноменом людської геніальності, що розвивається й благодійно впливає на суспільний прогрес. Будемо сподіватися, що наука посяде в нашому житті гідне місце. «Так, в Україні не вистачає сучасних лабораторій, але не всі галузі науки потребують цих лабораторій. Можна робити вагомі дослідження і у теоретичних галузях, наприклад, в економіці чи математиці. Важливими є нові ідеї та рішення, публікувати їх у світових журналах, цікавитися сучасним станом справ», – сказав професор Стахів.
Євген-Зенон Стахів підкреслив, що в Україні є багато талановитих молодих людей, вчених, які у майбутньому можуть змінити світ у якому ми живемо, зокрема, знайти нові якісні рішення по зменшенню викидів шкідливих газів. Принаймні, вчений у це вірить.
Яшкін Маріанна – учениця 8кл. гімназії «Гармонія» Галицького коледжу ім.В.Чорновола
Керівник – вчитель історії Сидор Надія Василівна
На світлині конверт авторства Андрія Пилюха
Немає коментарів:
Дописати коментар