Вже тепер чотири роки тому такого ж дощового вечора ми сиділи з Марком Паславським у ресторані готелю і під каву розмовляли про культуру. А точніше про те, як те чи інше мистецтво стає носієм ідеологем.
Хто знав Марка, підкреслюють одну його рису. Об'єктивність. На мою скромну думку, та його об'єктивність була наслідком ще однієї перфектної риси - холоднокровності. Він вмів бути спокійним у таких ситуація, де звичайні люди вже б'ють одні-одним писки.
Наприклад, після того, як він прочитав сценарій кінокомедії про Львів, я подарував йому свою книжку "Барменцаль". За наступної зустрічі він цитував уривки. Мені було дуже приємно, що така людина приділила час моєму творові. Тим більше, що від епізодів з військовим і перспективою перетворення смт Біллшівці на столицю Всесвіту, де мали зніматися голлівудські фільми, він закайфував. Як про Нещастячко і Довгінозі.
А потім, на прикладі інших епізодів, пояснював, чому такого писати не вартує. Ми тоді розбирали "Барменцаль" на молекули. Але була не просто критика. То був пошук, як наступну книжку написати ще цікавішою. З якихось тільки йому зрозумілих причин він бачив у "Барменцалі" потенціал і то додавало мені сил.
Марк був проникливим і далекоглядним, розраховував кілька кроків наперед. Його дивувавло, що в українських мистецтвах такий крен у бік нішових видів. Нє він не був противникоми ніші. Знався з окремими авторами. Але він був стратегом і державником. Він розумів, що нішове ніколи ніколи не буває масовим. А, якщо не має своєї продукції для масового користувача, то її запопонує хтось інший.
Тоді ми розмовляли про тиражі книжок і телепродукцію. Про те, як агенти впливу під тисячами приводів стримують розвиток ідеологічно-пропагандистського фронту. Здається він тоді вжив саме це словосполучення.
Що цікаво, все, що він тоді казав, сьогодні виявилося правдою. Ми мусимо влізати в голови європейців та американців за допомогою маскультури. Не конкурувати з Голлівудом, а періодично нагадувати про себе світові якісними спільними проектами. Те ж саме і в літературі та в інших видах мистецтв.
По-іншому ми не виживимо. Не має інших рецептів. Сила маскульту рівнозначна атомній зброї. Без неї ми беззахисні на ідеологічному фронті.
Хтось мусить взятися за голову і відкрити шлюз.
Світлина Віктор Романенко
Олег Ущенко
ВідповістиВидалити15 хв. ·
Цього дня у 2014 році загинув найбільший життєлюб у світі Марко Паславський. Він зробив гірким мед своїй родині, щоби українці насолоджувалися солодкими медами. Він обожнював маму і любив Україну. Він був бізнесменом та аналітиком за складом розуму і солдатом за натурою. Але себе, як людину, він ідентифікував просто модерновим українцем.
Сьогодні о 11:00 у церкві на Аскольдовій могилі поминальна служба за рядовим українського добробату Марком Паславським. Який закінчив військову службу в Америці у чині майора елітних військ.
Вічна пам'ять Народному Героєві України!
Збираємося в 11:00 у церкві на Аскольдовій могилі.