Генерал Залужний командує на фронті всім:
всіма Хаймарсами, Абрамсами і Мардерами. Однак, головною зброєю українців у цій
найбільшій континентальній війні сторіччя він вважає не танки, літаки, чи
ракети, а річ абсолютно нематеріальну - нашу єдність.
Очевидно, ворог теж знає ціну цій нематеріальній зброї і намагається знищити її у першу чергу.
Як можна знищити те, що не можна підірвати?
Зброя для таких цілей існує. Вона називається ІПСО - інформаційно-психологічні
спецоперації. Саме за їх допомогою ворожі інформаційні війська, що
підпорядковуються Головному розвідувальному управлінню зс рф, знищують нашу
головну перевагу - єдність. Як? Ми вам розповімо.
Операції по розвалу структур - давня практика
силовиків. Нам колись розповідали ветерани СБУ, що на їх професійному сленгу
такі операції називали “Селекція”. Технологія “Селекцій” не дуже складна.
Спочатку у середовище, яке потрібно розвалити, засилається агентура, яка має
розвідати так звані ключові розломи: хто в структурі з чим не згоден, хто з ким
свариться, хто кому заздрить тощо. Далі у ці розломи починають підкидати
інформацію так, щоб поглибити їх, зробити окремих людей чи групи непримиренними
ворогами. Насамкінець, спецагентура провокує конфлікт між вже “підігрітими”
сторонами. І - все, структура розвалена. Можна добивати уламки.
За такою ж технологією, тільки у набагато
більших масштабах російські ІПСО намагаються знищити нашу єдність. Але в планах
ворожих спецслужб вже не селекція, а нуклеаризація, мета якої - максимально
розпорошити українське суспільство, створивши для кожної людини атмосферу
виключної самотності.
Як вони це роблять? За тією ж технологією.
Тільки інформаційним спецпідрозділам немає потреби засилати агентуру в наші
міста і села, щоб розвідати, по яких розломах нас можна поділити. Для цього
достатньо розмістити своїх агентів у наших соцмережах, і цілком патріотичні
завсідники Інстаграму й Фейсбуку самі розкажуть, де у нас негаразд, хто з ким
не згоден, а кого взагалі потрібно знищити.
Тисячі мережевих ноунеймів з патріотичними
аватарками і жовто-блакитними прапорами на обкладинках ретельно моніторять наш
інформаційний простір, вишукуючи кожну шпаринку незгод та негараздів. Вони
спеціально купували перед вторгненням ці акаунти. Наприклад, вартість
персональної сторінки на Фейсбуці з аудиторією в кількасот френдів коштувала у
2022 році 5 тисяч гривень. Тому у цих акаунтів людські обличчя й імена. Багато сторінок
було створено перед самою навалою. Там замість імен - нікнейми типу ТаняТаня,
Сонечко, ПатріотЮА. На цих сторінках немає особистої інформації, приватних
фото. Вони використовуються для створення масових переглядів, лайків та
репостів для повідомлень-вкидів на потрібну для ІПСО тему.
Які ж розломи вишукує ворог, щоб розколювати
моноліт нашого суспільства?
Перш за все - це розломи між соціальними
групами, наприклад:
-
між симпатиками чинного Президента (або, як їх назвала ворожа
спецслужба, а політичні супротивники підхопили - “зелеботами”) і прихильниками
екс-президента (“порохоботами” - теж термін, закинутий ворогом);
-
між людьми, що виїхали за кордон і тими, хто залишився вдома;
-
між фронтом і тилом;
-
між політичним і військовим керівництвом;
-
між владою і армією;
-
між мешканцями сходу й заходу.
Так, відмінностей у нас багато. Ми розмовляємо
поки що не тільки державною мовою, маємо різні політичні уподобання, обурюємось
недосконалістю наших чиновників і проблемами обранців у Раді. І це - цілком
нормально. Це і є демократія. Ненормальним є тільки невміння, чи небажання
слухати, чути, вміщати в серці людей з іншими переконаннями, досвідом війни,
долею та уподобаннями. І саме таку ненормальність провокують ворожі спецслужби,
то розповідаючи про наявні й вигадані конфлікти у вищих ешелонах влади, то
провокуючи мовні сварки у соцмережах, то намагаючись налаштувати фронтовиків
проти людей в тилу. Ворогу вигідно будь-яке розділення, будь-який конфлікт.
Адже це послаблює нашу єдність, знищує нашу головну зброю.
То що? - скаже обурений читач, - тепер і
критикувати нікого не можна? І про зловживання не писати? І проблеми й нариви
системи не сколупувати?
Так, не критикувати, не писати і не
сколупувати, якщо ви розумієте, що справа далі емоцій у соцмережах не піде.
Написати щось у Фейсбуці і вдоволено спостерігати, як зростає кількість лайків,
- легко. Набагато складніше зробити щось в реалі, - хай навіть дуже маленьке й
на перший погляд несуттєве. Наприклад, зв'язатися з командуванням частини і
з’ясувати їх поточні потреби, чи допомогти надійним волонерам, замість писати
“наші сонечка голі-босі-голодні”. Перед репостом надміру емоційного тексту,
перед тим, як поширити неперевірену, а надто ж тригерну інформацію, варто
запитати себе:
-
Навіщо я це роблю? Яка з цього користь, окрім віртуального конфлікту?
Військові кажуть, що за весь час війни вони не
втратили жодної установки Хаймарс. Бачите, які молодці - наші хлопці й дівчата
із Сил Оборони України! Нам тут, в тилу, на нашій Тернопільщині, теж потрібно
шукати важелі й інструменти, щоб вирішувати проблеми і конфлікти, не даючи
ворогу змоги порушити нашу єдність.
Публікація підготовлена в рамках суб-гранту
проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що
реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною
відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила»
і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Газета "Діалог" 12 травня 2023 року
Немає коментарів:
Дописати коментар