Знаєте, коли по-справжньому починаєш цінувати прапор?
І де?
Там, де він є маркером своїх... Коли їдеш на тих територіях, де запросто можна трошки туди звернути і "мати щастя" потрапити в полон або бути розстріляним на місці,український прапор над блокпостом тішить у сотні разів більше за сонце над головою чи посмішку мами. Тоді немає нічого важливішого, ріднішого і ближчого за рідний прапор.
Дорогі мої друзі, щиро бажаю вам завжди рідного прапора над головою. Бажаю вам мирного жовто-блакитного прапора.
Вірю, що жоден із вас не боїться встати зі зброєю в руках під наш прапор боротьби, аби наші діти жили під мирним жовто-блакитним.
Сподіваюсь, що зовсім скоро і де-юре прапором Збройних Сил України стане червоно-чорний, як воно уже є де-факто.
Дякую всім, хто бореться і не здається!
Немає коментарів:
Дописати коментар