Громадянське суспільство з верхнього та середнього Дністра і Молдови вже півроку вирує на різних рівнях – від сільрад до облрад, намагається достукатися до тих, хто приймає рішення про будівництво нових ГЕС.
Чи може дозволити собі Одеська область промовчати?
Все ж таки про вилучення одеських земель не йдеться. Подальша доля національного парку «Дністровський каньйон» звичайно хвилює, та тут і своєму, Нижньодністровському НПП не можуть ради дати!
Але, одесити пам’ятають, що басейн річки Дністер — це спільна транскордонна водна зона України та Республіки Молдови! Знають, що це єдине джерело води у регіоні! В тому числі – питної. Кому ж, як не Молдові та Одещині знати про нестачу води у річці, а особливо навесні, коли спраглі єрики та заплави очікують природних весняних паводків, а Дністровський гідровузол їх затримує, або зводить до мінімуму. В результаті багаторічного пресингу діючих гідроелектростанцій ми вже маємо погіршення якості води, в т.ч. питної та самоочисних властивостей річки, порушення гідрологічного режиму, зниження рівня і дефіцит води, погіршення стану екосистем Нижньодністровського НПП, збіднення біорізноманіття, втрату рибних ресурсів, висихання заплав і пов’язані з цим часті пожежі.
Реалізація планів будівництва нових ГЕС тільки погіршить ситуацію. Буде посилюватися негативний вплив на екосистеми, економіку, відбудуться великі втрати водних ресурсів. Не можна забувати про іміджеві втрати в результаті порушень міжнародних забов’язань України. У пониззях Дністра знаходяться два рамсарських водно-болотних угіддя – «Межиріччя Дністра і Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які, за умов створення запланованого каскаду ГЕС, припинять своє існування.
Ми, українська сторона, маючи спільний транскордонний водний простір з Республікою Молдовою, не виконуємо правил добросусідства, не ратифікуємо підписаний договір про співробітництво у сфері охорони довкілля і сталого розвитку басейну річки Дністер.
Для місцевого населення, життя якого тісно пов*язано з річкою Дністер, можливе будівництво нових ГЕС стане величезною загрозою для життя та здоров*я. Це розуміють всі у області, але офіційно ніхто не коментує. Тому силами громадських організацій вдалося організувати прес-конференцію по проблемі небезпечного будівництва, де виступили із заявами науковці. Ми зібрали підписи та відіслали звернення до Президента та Прем*єр-міністра України. Оповістили про проблему та закликали до активних дій депутатів Маяківської сільської ради та Громадську раду при Біляївській РДА, тих населених пунктів, життєдіяльність яких залежить від стану річки Дністер.
Разом з усіма небайдужими громадянами Дністра, з верху до низу нашої ще живої і такої прекрасної річки, 14 березня ми вийдемо на наш міст міжнародного значення, щоб заявити : «Дністру – жити! Ми - проти ГЕС!».
Юлія Тернова,
Голова ГО «Еколого-культурний центр ім..В.М.Гонтаренка»
Чи може дозволити собі Одеська область промовчати?
Все ж таки про вилучення одеських земель не йдеться. Подальша доля національного парку «Дністровський каньйон» звичайно хвилює, та тут і своєму, Нижньодністровському НПП не можуть ради дати!
Але, одесити пам’ятають, що басейн річки Дністер — це спільна транскордонна водна зона України та Республіки Молдови! Знають, що це єдине джерело води у регіоні! В тому числі – питної. Кому ж, як не Молдові та Одещині знати про нестачу води у річці, а особливо навесні, коли спраглі єрики та заплави очікують природних весняних паводків, а Дністровський гідровузол їх затримує, або зводить до мінімуму. В результаті багаторічного пресингу діючих гідроелектростанцій ми вже маємо погіршення якості води, в т.ч. питної та самоочисних властивостей річки, порушення гідрологічного режиму, зниження рівня і дефіцит води, погіршення стану екосистем Нижньодністровського НПП, збіднення біорізноманіття, втрату рибних ресурсів, висихання заплав і пов’язані з цим часті пожежі.
Реалізація планів будівництва нових ГЕС тільки погіршить ситуацію. Буде посилюватися негативний вплив на екосистеми, економіку, відбудуться великі втрати водних ресурсів. Не можна забувати про іміджеві втрати в результаті порушень міжнародних забов’язань України. У пониззях Дністра знаходяться два рамсарських водно-болотних угіддя – «Межиріччя Дністра і Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які, за умов створення запланованого каскаду ГЕС, припинять своє існування.
Ми, українська сторона, маючи спільний транскордонний водний простір з Республікою Молдовою, не виконуємо правил добросусідства, не ратифікуємо підписаний договір про співробітництво у сфері охорони довкілля і сталого розвитку басейну річки Дністер.
Для місцевого населення, життя якого тісно пов*язано з річкою Дністер, можливе будівництво нових ГЕС стане величезною загрозою для життя та здоров*я. Це розуміють всі у області, але офіційно ніхто не коментує. Тому силами громадських організацій вдалося організувати прес-конференцію по проблемі небезпечного будівництва, де виступили із заявами науковці. Ми зібрали підписи та відіслали звернення до Президента та Прем*єр-міністра України. Оповістили про проблему та закликали до активних дій депутатів Маяківської сільської ради та Громадську раду при Біляївській РДА, тих населених пунктів, життєдіяльність яких залежить від стану річки Дністер.
Разом з усіма небайдужими громадянами Дністра, з верху до низу нашої ще живої і такої прекрасної річки, 14 березня ми вийдемо на наш міст міжнародного значення, щоб заявити : «Дністру – жити! Ми - проти ГЕС!».
Юлія Тернова,
Голова ГО «Еколого-культурний центр ім..В.М.Гонтаренка»
http://odesa.news-stream.in.ua/chy-mozhe-dozvolyty-sobi-odeska-oblast-promovchaty/
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиhttp://ovidiopol.news-stream.in.ua/chy-mozhe-dozvolyty-sobi-odeska-oblast-promovchaty/
ВідповістиВидалити