Ось і минув тиждень революції у Тростянці. Настрої у оточуючих мене людей нормальні, готовимося до організації мітинга на 07 березня (якраз і студенти підтянуться) на 8.30 біля мерії. На 10.00 на цей день призначена мною сесія яка повинна ПО ЗАКОНУ розглядати питання мого та секретаря звільнення. Чи прийдуть на неї депутати-опоненти не знаю, адже вони наполягають на визнанні свого зібрання і принятих на ньому рішенні.
Розумію їх - підняти такий скандал, а потім признати що це просто моральний був тиск на мене, навряд чи вони згодяться. Учора за мною говорив один з заступників ОДА, спочатку коректно натякав, що мене можуть вивести у наручниках за "перешкоджання роботі "вибраної" особи" (опоненти вже віднесли заяву у міліцію про моє перешкоджання роботі та посадовим особам ОМС ), а врешті решт напевно зрозумівши, що мені вже все одно - наручники так наручники, розмову перевели у площину, як кожній з сторін примиритися. Сказав порадиться з головою. Мені здається, що без втручання Києва конфлікт буде складно врегулювати, хоча його природа абсолютно беззаконна. І ще цікава річ. За цю неділю я побачив як влада боїться людей, не їх самих, а можливості виходу людей на вулицю з протестами проти беззаконня що твориться у місті. Уявіть, наших педагогів, лікарів і інших працівників, хто знаходиться під підпорядкуванням РДА змушують ставити підписи, на якихось паперах, погоджуючись що людина не буде брати участь у мітингах. За порушення "пасивності" - звільнення з роботи. Все місто збурене, люди підтримують мене і не знають що робити, з одного боку - несправедливість, з іншого - робота, яку погрожують відібрати. До чого врешті решт така політика призведе - побачимо невдовзі.
Юрій Бова, міський голова Тростянця Сумської області
Немає коментарів:
Дописати коментар