субота, 22 серпня 2015 р.

Олександр Остапчук:Про вчителів і відповідальність

Давно розумію,що якщо учитель не схильний до творчості, то не змусиш, не переконаєш,не навчиш. Не піддається. А ще якщо перестав розуміти дитинство-все, хана- користі мало,а шкоди наробить,настрій зіпсує і собі ,і тим,хто хоче зробити щось хороше.А,головне, хитро робить так, щоб поменше відповідальності, поменше робити. Тому коли говоримо про реформу, чомусь зачіпаємо всі аспекти роботи, окрім якості учительської роботи,окрім відповідальності учителя за якість своєї роботи, окрім рівня учителів. І тільки не потрібно виправдовуватися низькою заробітною платою, неправильними діями Міністерства профільного. Хто з учителів погано .працює за 1000 гривень - і за 10000 буде не краще працювати.
І питання не в тому- хоче чи не хоче,а в тому-є хист чи нема. Відсутність хисту проявляється в невдоволенні школою,учнями, батьками, адміністрацією,програмами і,звичайно, новими ідеями в позитивній освіті. Все-таки вразив багатьох вчителів вірус "зашореності", не хочуть нічого бачити,окрім стандартних форм уроків,контрасту балів,однотонних розповідей при подачі навчальних тем.Ми ж живемо в школі,бо багато часу в ній проводимо.Нам повинно бути цікаво не менше ніж дітям,ми повинні творити і тішитися.Ми не передаємо знання,бо знання діти повинні здобувати в різних видах діяльності.І,знаєте, я боюсь,що багатьом учителям зручна ось ця,уже 24-річна не закінчена, та ,фактично,і не розпочата реформа в нашій освіті. Бо так простіше ховати свою безвідповідальність і бездарність. А найбільше образливо, коли бачиш як вірус байдужості і примітивності поширюється від учителів зі стажем на молодих, в яких є потенціал,але вони теж вирішують іти неефективним і не ефектним шляхом.Ентузіазм і романтику викидають зі шкільного життя. Приношу вибачення тим Учителям,які є порадниками і провідниками дітей у світ Добра і Краси,якщо я образив ваш світ учителювання. І ще: нехай наша зарплата буде достойною, щоб той,хто не достойний її-не міг якість своєї праці "спихнути " на її рівень. А написати ось такі не дуже оптимістичні міркування спонукали мене вчителі на сьогоднішній шкільній нараді,де стало зрозуміло, чому у одних класах дітям цікаво,а в інших-сумно(з вчителем).Але, надіюсь,мої переконання їх переконають,або...доконають(жартую).

Олександр Остапчук

Немає коментарів:

Дописати коментар